Тройка мчится, тройка скачет - Сергей Захаров

Тройка мчится, тройка скачет,

Вьется пыль из-под копыт.

Колокольчик то заплачет,

То хохочет, то звенит.

Еду, еду, еду к ней,

Еду к любушке своей.

Кто сей путник и отколе,

И далек ли путь ему?

По неволе ил по воле

Мчится он в ночную тьму?

Вот вдали село большое —

Сразу ожил мой ямщик.

Песней звонкой, удалою

Залился он в тот же миг.

Тпру!.. И тройка вдруг осела

У знакомого крыльца,

В сени девушка влетела

И целует молодца.

Трійка мчить, трійка скаче,

В'ється пил з-під копит.

Дзвіночок то заплаче,

То регіт, то дзвонить.

Їжу, їду, їду до неї,

Їду до любушки своєї.

Хто цей мандрівник і відколи,

І далекий шлях йому?

З|неволі|

Мчить він в нічну темряву?

Ось вдалині село велике

Відразу ожив мій ямник.

Піснею дзвінкою, завзятою

Залився він у ту ж мить.

Тпру!.. І трійка раптом осіла

У знайомого ганку,

У сіни дівчина влетіла

І цілує молодця.