Растворён - Середина

Солнце ушло, подарив

Теплую зеленую тень крон.

Тихий колокольчиков звон —

Ветер принес вечерний мотив.

Свежесть далекой реки,

Ландыша пьянящий лесной аромат…

Где-то ты смотришь закат…

Я в пределах

Вечных стихий

Растворен.

Песню несет соловей —

Будто бы знает детских времен мечту,

Сердца размеренный стук…

В мире немного стало добрей.

Тот, что колышет траву,

Может, задумался, а может, устал…

Странник устроил привал

В летних снах

Наяву...

Растворен...

Сонце пішло, подарувавши

Тепла зелена тінь крон.

Тихий дзвіночок

Вітер приніс вечірній мотив.

Свіжість далекої річки,

Конвалія п'янкий лісовий аромат.

Десь ти дивишся захід сонця…

я в межах

Вічних стихій

Розчинний.

Пісню несе соловей.

Ніби знає дитячих часів мрію,

Серця розмірений стукіт…

У світі трохи стало добрішим.

Той, що колише траву,

Може, задумався, а може, втомився.

Мандрівець влаштував привал

У літніх снах

Наяву...

Розчинений...