По-прежнему - Серафим

Садится солнце, оголяя нервы и мне не вспомнить не получилось

Момент, когда мы пожали руки и разбежались,

А там осталось стучать…

Ведь я по-прежнему тебя…

Пока еще тебя…

По-моему тебя…

Мне кажется тебя я…

Все еще тебя…

Как жаль, что я тебя…

Наверное, тебя…

Конечно же, тебя…

Шумят моторы, заглушая крики и рвутся струны…

А там все живо, там не остыло,

А мне хотелось забыть и жить.

Ведь я по-прежнему тебя…

Пока еще тебя…

По-моему тебя…

Мне кажется тебя я…

Все еще тебя…

Как жаль, что я тебя…

Наверное, тебя…

Конечно же, тебя…

Если бы лечило время было б проще,

Если бы не ставить слишком рано точек, если бы, если бы…

Безысходность обрубает все остатки шансов,

До предела обостряя все эмоции.

Если бы, если бы

Ведь я по-прежнему тебя…

Пока еще тебя…

По-моему тебя…

Конечно же, тебя…

Люблю, люблю, люблю…

Сідає сонце, оголюючи нерви і мені не згадати не вийшло

Момент, коли ми потиснули руки і розбіглися,

А там залишилося стукати…

Адже я, як і раніше, тебе...

Поки що тебе...

По-моєму, тебе…

Мені здається тебе я…

Все ще тебе...

Як шкода, що я тебе...

Напевно, тебе...

Звичайно ж, тебе…

Шумлять мотори, заглушаючи крики і рвуться струни.

А там все живо, там не охололо,

А мені хотілося забути і жити.

Адже я, як і раніше, тебе...

Поки що тебе...

По-моєму, тебе…

Мені здається тебе я…

Все ще тебе...

Як шкода, що я тебе...

Напевно, тебе...

Звичайно ж, тебе…

Якщо б лікував час було б простіше,

Якщо б не ставити занадто рано точок, якщо б, якщо б ...

Безвихідь обрубує всі залишки шансів,

До краю загострюючи всі емоції.

Якщо би, якщо би

Адже я, як і раніше, тебе...

Поки що тебе...

По-моєму, тебе…

Звичайно ж, тебе…

Кохаю кохаю кохаю…