Ultimu' tren Spre Casă - Seko

Încep să uit de tot, nu îmi mai pasă

Când îi sun pe ai mei să le zic c-ajung acasă

Tocmai ce mi-am luat bilet la a doua clasă

Eliberat de orice gând, ăsta-i ultimu' tren spre casă

Rezemat cu capu' de geamu' de la vagon

În minte cu-același ton

Și-n privire cu-apusul ce mă face să uit de telefon

Mă cuprinde-un sentiment care-mi spune că va fi bine

Și mă-ntreabă încontinuu de ce am ceva cu mine

Iar după vine întrebarea «Cine-s eu?»

Cre' că-s atu

Că nu e niciun zeu

În juru' meu

Atunci când mi- mai greu

Și totuși nu mă plâng

Mă ridic și râd

De cât de prost sunt uneori

Când cred și sper de mii de ori

Că unii oameni îți vor fi alături până-n ziua-n care mori

Mi s-a făcut silă să îi mint și să mă mint

Mi s-a făcut silă să mai simt ceea ce simt

Sau să mă prezint ca ceva ce nu pot să reprezint

Mă simt așa de obosit (așa de obosit)

Mi s-a zis că-s un nimic (un nimic)

Dar de astăzi nu-mi mai pasă (nu îmi mai pasă)

Tot ce vreau e s-ajung acasă

Încep să uit de tot, nu îmi mai pasă

Când îi sun pe ai mei să le zic c-ajung acasă

Tocmai ce mi-am luat bilet la a doua clasă

Eliberat de orice gând, ăsta-i ultimu' tren spre casă

Și nu pot să spun

Că mereu mă adun

Dar când dau de-un moment oportun

Nu mă opun

Și fac tot ce pot ca să fiu cel mai bun

Chiar dacă toți mă cred un nebun

N-am de gând s-ascund ce sunt

Dar când un vis mărunt

Se spulberă 'naintea zorilor

Tre' să-i bag pe toți în morții lor

Dar cum, când nu poți sa taci?

Poate tre' s-ataci

Că jocu' e dur

Și n-ai ce să faci

Te umpli de draci

Că e greu să satisfaci

Tot mă gândesc să stopez

Căci îmi vine să clachez

Dar mai bine ironizez

Tot ce mi se-ntâmplă rău

Oricum totu-i ca un show:

Atâtea vorbe televizate

Eu am nevoie de fapte

Cum să mai zâmbesc când tot ce simt în jur e falsitate?

Așa că eu singur împotriva-ntregii lumi, și ce?

Mă doare-n pulă, nu-i nimic care să mă împiedice

Și așa nu mă uit înapoi, am capu sus

Jur c-o să fac tot ce mi-am propus

Și nu contează acum ce drum aleg

N-am să merg, trebuie pe el s-alerg

Cât mă țin picioarele

Că de-un lucru-s conștient:

Totu-i de moment

Chiar nimic nu-i permanent

Într-o secundă poți să te schimbi din perfect în defect

Ce infect…

Poa' să fie totu'

Mai ales când e talentu' da lipsește doar suportu'

Măcar pot să mă uit pe cer și să sper

Dintr-un tren, c-un refren

Că mă voi ridica pe mine

Și voi da numai de bine

Și nu voi mai sta pe loc

Fără ca prea mult să mă strofoc

Și nu voi mai sta cu grijă cum că oare

Pentru dimineața următoare

Voi mai fi la fel de tare

Că a fi sărac e o scuză dezgustătoare

Bănuiesc că într-o zi

Voi ajunge ce visam ca și copil

Da' deocamdată nu-mi mai pasă

Voi lua ultimu' tren spre casă

Încep să uit de tot, nu îmi mai pasă

Când îi sun pe ai mei să le zic c-ajung acasă

Tocmai ce mi-am luat bilet la a doua clasă

Eliberat de orice gând, ăsta-i ultimu' tren spre casă

Yo' ultimu' tren spre casă

Ye'

Yo' ultimu' tren spre casă

Voi lua ultimu' tren spre casă

Nu-mi mai pasă

Я починаю все забувати, мені вже байдуже

Коли я телефоную батькам, щоб сказати їм, що повертаюся додому

Я щойно отримав квиток другого класу

Звільнившись від усіх думок, це останній поїзд додому

Притулившись головою до вікна з вагона

У розумінні з-того ж тону

І вид на захід сонця змушує мене забути телефон

Я відчуваю, що все буде добре

І мене постійно запитують, навіщо мені щось із собою

І тоді виникає питання «Хто я?»

Він вважає себе козирною картою

Що бога немає

Навколо мене

Коли мені важче

І все ж я не скаржуся

Я встаю і сміюся

Який я іноді дурний

Коли вірю і сподіваюся тисячу разів

Що деякі люди будуть з тобою до дня твоєї смерті

Я відчував себе змушеним збрехати їм і собі

Я був змушений відчувати те, що я відчував

Або представити себе як те, що я не можу представити

Я відчуваю себе таким втомленим (таким втомленим)

Мені кажуть, що я ніщо (ніщо)

Але на сьогодні мені байдуже (мені байдуже)

Все, що я хочу, це повернутися додому

Я починаю все забувати, мені вже байдуже

Коли я телефоную батькам, щоб сказати їм, що повертаюся додому

Я щойно отримав квиток другого класу

Звільнившись від усіх думок, це останній поїзд додому

І я не можу сказати

Що я завжди збираю

Але коли випаде слушний момент

Я не заперечую

І я роблю все можливе, щоб бути найкращим

Хоча всі вважають мене божевільним

Я не збираюся приховувати те, що я є

Але коли трохи помріяти

Розбиті перед світанком

Я мушу віддати їх усіх на смерть

Але як, коли ти не можеш замовкнути?

Можливо, варто атакувати

Тому що гра важка

І тобі нічого робити

Ти повний пекло

Що важко догодити

Я все ще думаю зупинитися

Тому що мені хочеться плескати

Але я б краще іронізував

Все погане трапляється зі мною

У всякому разі, це все як шоу:

Так багато телевізійних слів

Мені потрібні факти

Як я можу посміхатися, коли все, що я відчуваю навколо себе, несправжнє?

Так я один проти всього світу, і що?

Мій член болить, мене нічого не зупиняє

І тому не озираюся, голову тримаю

Клянусь, я зроблю все, що задумав

І не важливо, який шлях я оберу

Я не піду пішки, мені треба бігти до нього

Поки мене тримають ноги

Що він усвідомлює одне:

Це все на даний момент

Ніщо не вічне

Ви можете перейти від ідеального до недоліку за секунду

Яка зараза...

Це може бути все

Особливо коли талант є, а не вистачає лише підтримки

Принаймні я можу дивитися на небо і сподіватися

З поїзда, з приспівом

Що я заберу себе

А я віддам лише добро

І сидіти на місці не буду

Без зайвих балакань

І більше не буду сидіти з доглядом, ніби

На наступний ранок

Я буду таким же сильним

Те, що бути бідним, це огидне виправдання

Я думаю, одного дня

Я досягну того, про що мріяв у дитинстві

Так, зараз мені байдуже

Я поїду останнім поїздом додому

Я починаю все забувати, мені вже байдуже

Коли я телефоную батькам, щоб сказати їм, що повертаюся додому

Я щойно отримав квиток другого класу

Звільнившись від усіх думок, це останній поїзд додому

Ти останній потяг додому

так

Ти останній потяг додому

Я поїду останнім поїздом додому

Мені вже байдуже