Ce qui nous tient - Sébastien Agius

Le temps de rien que déjà c’est la fin,

Qu’a-t-on laissé à ceux qui vivaient à côté de nous,

Le temps d’aimer, on l’aura pas volé,

Aimer mieux, aimer mal ou juste comme on peut

On s’en va, on s’en vient, on espère grandir à chaque nouveau matin

On se bat, on s’espère, mais qu’on se donne ou qu’on se plie pour mille ou pour

un

C’est ce qui nous tient, ce qui nous tient!

Le temps pour tout qu’on finisse à genoux,

Qu'à-t-on laissé de nos prières et de nos erreurs,

Le temps d’apprendre quelques bribes de nous,

Saura-t-on jamais vivre là où rien ne meurt?

On s’en va, on s’en vient, on espère grandir à chaque nouveau matin

On se bat, on s’espère, mais qu’on se donne ou qu’on se plie pour mille ou pour

un

C’est ce qui nous tient, ce qui nous tient!

(Merci à Malvina pour cettes paroles)

Час нічого, але вже кінець,

Що залишилося тим, хто жив поруч з нами,

Час любити, ми його не вкрали,

Любити краще, любити погано або так, як можна

Ми йдемо, ми йдемо, ми сподіваємося рости з кожним новим ранком

Ми боремося, сподіваємося, але даємо або даємо за тисячу або за

а

Це те, що нас тримає, те, що нас тримає!

Час, щоб усе стало на колінах,

Що нам залишилося від наших молитв і наших помилок,

Час дізнатися кілька частин про нас,

Чи дізнаємося ми коли-небудь, як жити там, де нічого не вмирає?

Ми йдемо, ми йдемо, ми сподіваємося рости з кожним новим ранком

Ми боремося, сподіваємося, але даємо або даємо за тисячу або за

а

Це те, що нас тримає, те, що нас тримає!

(Дякую Мальвіні за ці слова)