Land of the Phantoms - Sear Bliss

Wind sweeps through the forest

It sweeps through valleys and mountains

It stops and casts its eyes over the peak

And looks inquiringly when it trances me down

I don’t speak and nor do the wind

It’s just standing and looking at the landscape

Solitude takes my thoughts

I feel quite well in this way

But my soul is tired

Then it rises and regains strength

It entreats me to fly with

Through valleys and mountains

It asks me to soar before the sun rises

To take advantage of darkness and night

Since then I’ve been one with the landscape

And it has become one with me too

Since then I’ve been one with the darkness

Which is a vital element for me

Since then I just stand here and I see everything

As the others are carried from peak to peak

As the wind stain the world

As they sink out honour to the depth of hell

I look around.

We have remained few in place

The others have flown away, wither their interest hoping for better

But I see that we’re still firm

And like sand, the wind carries the others

По лісу проноситься вітер

Він проноситься долинами та горами

Він зупиняється й кидає погляд на пік

І запитально дивиться, коли мене переводить

Я не говорю, ані вітер

Він просто стоїть і дивиться на краєвид

Самотність забирає мої думки

Я почуваю себе досить добре

Але моя душа втомилася

Потім піднімається й відновлює сили

Мене благає літати

Через долини й гори

Воно просить мене злетіти до того, як сонце зійде

Щоб скористатися темрявою та ніччю

Відтоді я був єдиним з краєвидом

І це стало одним зі мною

Відтоді я був єдиним цілим із темрявою

Що для мене важливий елемент

Відтоді я просто стою тут і бачу все

Як інші переносяться з піку на пік

Як вітер заплямує світ

Коли вони занурюють честь до глибини пекла

Я озираюся навколо.

Нас залишилося небагато на місці

Інші відлетіли, згасаючи інтерес, сподіваючись на краще

Але я бачу, що ми все ще тверді

І, як пісок, вітер несе інших