Wireframe -

A new age of exasperation

Brand new kind of isolation

Rising form of late stagnation

Dehumanize detach from actuality

Malevolence fills my substitute for reality

Words so careful, but action so mindless

Tools of the trivial here to bind us

Moments of hatred to be renown

Such an anti cathartic breakdown

In this world that stays the same

I exist within the wireframe

I cannot disconnect

An impossibility to reject

I cannot disconnect

The closer to perfection

The more I abstain reflection

Reconnect me

I’m lost to places of self surety

Through repertoires of animality

Re-enter through the wires of tomorrow

Survival in a place of sorrow

All that I know, I learned through pain

Such pride through this hollow name

Judgment with no hesitation

Constructed through brutal validation

Fictionalized reality, a utopia in error

Cannot tell the difference, no more

Reflecting the mirror

Words so careful, but action so mindless

Tools of the trivial here to bind us

Moments of hatred to be renown

To the solipsistic waters

We drown

In this world that stays the same

I exist within the wireframe

I cannot disconnect

An impossibility to reject

Plains of scorn with throne of misery

Innovation breeding synergy

Their views changes, the speech will follow

The wireframe now leaves is hollow

Kings for a moment, slaves to each other

The monarchy built on smother

Individual that strives to follow the next

Lost themselves to what the terminology projects

I cannot disconnect

I cannot reconnect

To what we’ll adorn

This new generation is born

See locusts of technology

Swarming winds decay

Drink to the fountain of knowledge

With arrogance symbolic

Yesterdays worries

Substitutes today

New eyes opened to a world of vanity

Their veins injected with overdoses of humanity

Нова ера роздратування

Абсолютно новий вид ізоляції

Наростаюча форма пізньої стагнації

Дегуманізувати відірваність від реальності

Злочинство заповнює мій замінник реальності

Слова такі обережні, але дії такі бездумні

Тривіальні інструменти, щоб зв’язати нас

Моменти ненависті для прославлення

Такий протикатарсис

У цьому світі, який залишається незмінним

Я існую в каркасі

Я не можу від’єднатися

Неможливість відмови

Я не можу від’єднатися

Чим ближче до досконалості

Чим більше я утримуюся від роздумів

Знову підключіть мене

Я загублений у місцях самовпевненості

Через репертуари тварин

Увійдіть знову через дроти завтрашнього дня

Виживання в місці скорботи

Усе, що я знаю, я навчився через біль

Така гордість через це пусте ім’я

Судіть без вагань

Створено шляхом жорстокої перевірки

Вигадана реальність, утопія помилки

Не можу відрізнити, не більше

Відображення дзеркала

Слова такі обережні, але дії такі бездумні

Тривіальні інструменти, щоб зв’язати нас

Моменти ненависті для прославлення

До соліпсистських вод

Ми тонемо

У цьому світі, який залишається незмінним

Я існую в каркасі

Я не можу від’єднатися

Неможливість відмови

Рівнини зневажливості з престолом нещастя

Синергія розведення інновацій

Їхні погляди змінюються, мова піде

Каркас тепер виходить порожнистим

Королі на мить, раби один одному

Монархія, побудована на задушенні

Людина, яка прагне слідувати за наступним

Заблудилися до того, що проектує термінологія

Я не можу від’єднатися

Я не можу повторно підключитися

До того, що ми прикрасимо

Це нове покоління народжено

Подивіться на сарану технологій

Занепадають вітри

Випийте з фонтану знань

З зарозумілістю символічною

Вчорашні турботи

Замінники сьогодні

Нові очі відкрилися на світ марнославства

Їхні вени ввели передозування людяності