Lit By The Light Of Morning - Sculptured

'Tis love that is lost

My heart lie bleeding

One last time I caress her flesh

On this cold and wet September

Morning

'Tis beauty that has vanished

It’s soft light growing dim

Without it life is only living

And death is but the end

The song of the swans is all I hear

I’m lit by the light of morning I shall

Never love again

Never place faith in the pleasures of life again

Never turning back

Life’s wonder has abandoned me now

She said, «I'll be with you till the end»

Then her life was cast away from me

Right then

Now all I have is morning

So I’ll bathe in the sunlight…

Alone I’m left to face the night

A drama of nightmare bliss

Captive of it’s scaly arms

And whore to it’s lustful kiss

Alone I am in twilight

Of Autumns cold December warning

By beauty entombed, my love lie cold

Now I wait for morning

The tension of Night’s grasp

I can’t breath, I feel I’m trapped

Without you I’m left as prey

To Night’s dark, grim serenade

I pause and cool my head

I know that memories lie ahead

Filled with passion and tragedy

Oh please, morning rescue me

Where to now?

Alone with the sunlight of dawns magnificence

Conception of a new day

I can breath once more

Shower me with life, and lash me with love

No longer am I captive

To Night’s darkened plays

Or the moon’s shadowed glaze

Це любов, яка втрачена

Моє серце обливається кров’ю

Востаннє я лащу її тіло

У цей холодний і вологий вересень

Ранок

«Ця краса зникла

М’яке світло стає тьмяним

Без цього життя — лише життя

І смерть — це лише кінець

Я чую лише пісню лебедів

Я буду освітлений світлом ранку

Ніколи більше не любити

Ніколи більше не вірте в радощі життя

Ніколи не повертаючись назад

Диво життя покинуло мене зараз

Вона сказала: «Я буду з тобою до кінця»

Тоді її життя було відкинуто від мене

Саме тоді

Тепер у мене є ранок

Тож я буду купатися в сонячному світлі…

Я сам лишусь протистояти ночі

Драма кошмарного блаженства

У полоні його лускатих рук

І повія — це хтивий поцілунок

Один я у сутінках

Осіннє попередження про холодний грудень

Краса похована, моя любов холодна

Тепер я чекаю ранку

Напруга обіймів ночі

Я не можу дихати, відчуваю, що потрапив у пастку

Без тебе я залишаюся здобиччю

До темної ночі, похмурої серенади

Я роблю паузу й охолоджую голову

Я знаю, що попереду спогади

Наповнений пристрастю і трагедією

О, будь ласка, врятуй мене вранці

Куди тепер?

Наодинці з сонячним світлом величі світанків

Концепція нового дня

Я можу знову дихати

Осипте мене життям і залийте любов’ю

Я більше не в полоні

До темних п’єс ночі

Або затінена глазур місяця