Giuseppe Pierri - Scisma

Nessun compromesso dall’alba al tramonto

Morendo di noia respiro a stento

Nessun compromesso l’orgoglio dissimula

Mancandomi il cuore morendo d’amore

Nessuna tensione né forza di persuasione

In questa estetica idiota nelle mie calze di seta

Nessun compromesso pensiero che si attorciglia

Distingue l’uomo dal cane ma non lo rende migliore

Nessuna emozione ma l’istinto di comandare

La distruzione di quanti non si dimostrano attenti

La distruzione totale l’apocalisse la fine

Di questa noia del pianto della mancanza di gioia

(ami me? ami me?)

Se tu ami forse hai capito

Cosa hai capito?

Per la mancanza di gioia

Без компромісів від сходу до заходу сонця

Вмираючи від нудьги, я ледве дихаю

Ніяких компромісів, гордість приховує

Сумую за своїм серцем, помираючи від кохання

Без напруги чи переконань

У цій ідіотській естетиці в моїх шовкових панчохах

Жодного компромісу, який перекручує

Це відрізняє людину від собаки, але не робить її кращою

Ніяких емоцій, крім інстинкту командування

Знищення тих, хто не уважний

Повна руйнація, апокаліпсис, кінець

Від цієї нудьги плач від відсутності радості

(ти мене любиш? ти мене любиш?)

Якщо ти любиш, можливо, ти зрозумієш

Що ти зрозумів?

За відсутність радості