Nevermore - Scanner

And the Raven never flitting, still is sitting, still is sitting

And his eyes have all the seeming of a demon’s that is dreaming

And my soul from out the shadow that lies floating on the floor

Shall be lifted-

Distinctly I remember

It was in a bleak December

I was nodding, nearly napping

When there was a rapping at my chamber door

Deep into the darkness peering

I stood there, door opened, fearing

Hesitating then no longer

«Sir» said I «or Madame, truly I implore»

Darkness there and nothing more

Just the wind cried «Lenore»

Then there was a stately raven

Stepping in nohow craven

Perched on a bust sat the raven of yore

Croaking the word he said: «Nevermore»

Asked for his name on the Plutonian shore

Croaking again he quoth: «Nevermore»

And the bird sitting lonely

On the placid bust spoke only

That one word and nothing more

While dying ember wrought its ghost upon the floor

Darkness there and nothing more

Just the wind cried «Lenore»

Take the beak from out my heart

Tear the shades of grief apart

Perched on a bust sat the raven of yore

Croaking the word when he said: «Nevermore»

Asked for his name on the Plutonian shore

Croaking again he quoth: «Nevermore»

Darkness there and nothing more

While my heart sighed «Lenore»

Eagerly I wished the morrow

To release me from my sorrow

Perched on a bust sat the raven of yore

Croaking the word he said: «Nevermore»

Asked for his name on the Plutonian shore

Croaking again he quoth: «Nevermore»

The raven the rave the raven of yore

Croaking the word he said: «Nevermore»

Plutonian Plutonian Plutonian shore

Croaking again he said: «Nevermore»

А Ворон ніколи не пурхає, все ще сидить, ще сидить

А його очі нагадують демона, який сниться

І моя душа з тіні, що лежить на підлозі

Буде піднятий-

Я чітко пам’ятаю

Було похмурого грудня

Я кивнув, ледь не дрімав

Коли у двері моєї кімнати постукали

Глибоко в темряву вдивляючись

Я стояв, двері відчинені, боячись

Тоді більше не вагайтеся

«Сер» сказав я «або мадам, справді я благаю»

Темрява там і більше нічого

Просто вітер вигукнув «Ленор»

Потім був величний ворон

Не втручатися

На бюсті сидів ворон давнього часу

Крякаючи це слово, він сказав: «Ніколи більше»

Попросив його ім’я на берегу Плутонія

Знову каркаючи, він процитував: «Ніколи більше»

І птах сидить самотньо

Про спокійний бюст говорив лише

Це одне слово і нічого більше

Під час вмирання вугілля виробляв свій привид на підлозі

Темрява там і більше нічого

Просто вітер вигукнув «Ленор»

Забери дзьоб із мого серця

Розірвіть відтінки горя

На бюсті сидів ворон давнього часу

Крякав слово, коли сказав: «Ніколи більше»

Попросив його ім’я на берегу Плутонія

Знову каркаючи, він процитував: «Ніколи більше»

Темрява там і більше нічого

Поки моє серце зітхало «Ленор»

Я з нетерпінням бажав завтрашнього дня

Щоб звільнити мене від мого горя

На бюсті сидів ворон давнього часу

Крякаючи це слово, він сказав: «Ніколи більше»

Попросив його ім’я на берегу Плутонія

Знову каркаючи, він процитував: «Ніколи більше»

Ворон, рейв, ворон давнього

Крякаючи це слово, він сказав: «Ніколи більше»

Плутоній Плутоній Плутоній берег

Знову каркаючи, він сказав: «Ніколи більше»