Oblivion - Save The Clock Tower

I’ve been wandering towards the open skyline.

I long to wash away the fiction

we’re told, the fiction I know.

So walk with me into oblivion.

We were broken by the weight of all this.

To believe in nothing but our own.

So welcome to our downfall.

The possibilities of existence beyond our own are endless.

A million years of truth laid before our eyes.

The soul of man was made to walk

the skies in search of truth.

Maybe the brilliance of the brilliant can only be understood by those who truly

seek.

You people wander towards the open skyline but what do you expect to see

through your closed eyes?

This disclosure will come all too soon.

So walk with me into oblivion.

Towards the edge of an axis we drift.

Exploring endlessness, your truth refracts with analysis.

I awake to a world of dreamers, a surrounding swarm of faceless creatures.

Travel your circles, live your lies.

Am I alone down here?

Я блукав до відкритого горизонту.

Я хочу змити вигадку

нам кажуть, фантастика, яку я знаю.

Тож іди зі мною в забуття.

Ми були розбиті вагою всього цього.

Не вірити ні в що, крім свого.

Тож ласкаво просимо до нашого падіння.

Можливості існування за межами нашого власного безмежні.

Мільйон років правди перед нашими очима.

Душа людини була створена для того, щоб ходити

небо в пошуках істини.

Можливо, блиск блискучого можуть зрозуміти лише ті, хто справді

шукати.

Ви, люди, блукаєте до відкритого горизонту, але що ви очікуєте побачити

через твої закриті очі?

Це розкриття відбудеться дуже скоро.

Тож іди зі мною в забуття.

У напрямку до краю осі ми дрейфуємо.

Досліджуючи нескінченність, ваша правда заломлюється з аналізом.

Я прокидаюся у світі мрійників, оточуючих рою безликих створінь.

Подорожуйте своїми колами, живіть своєю брехнею.

Я одна тут?