Paragons Of Innocence - Savatage

Into day

Into I don’t know you anymore

But I stand

Where you say

Thinking all the time you planned it

You’ve been gone away too long

Leaving us to carry on

Though in truth you never tried

Just stepped back and watched the slide

Paragons of innocence

Questioning of your intent

Never quite sure what you meant

From the other side

Moments on the carousel

Must admit we ride it well

And the horses never tell

All throughout the ride

That no one leaves

No one leaves

No one leaves…

Alive

Time

On my hands

Slips away

Till I just don’t feel it anymore

Thinking back

When I can

To the time when it began with

Bits of dreams all in a line

And somehow we missed the signs

That it all was never real

And in truth a fatal deal

Paragons of innocence

Questioning of your intent

Never quite sure what you meant

From the other side

Moments on the carousel

Must admit we ride it well

And the horses never tell

All throughout the ride

No one leaves

No one leaves

No one leaves…

Alive

There always comes a time

When you do what you want to do

You know you shouldn’t do it

But you do it anyway

And when he had that time

When he knew what he wanted to

He quickly placed his order

Though he never thought he’d pay

But the lines turned to lies

And the lies turned to tangles

And you’re pale as a cadaver

Though you think it doesn’t show

So you live with the lies

And the friends that it gathers

But somewhere in your heart you know you

Got to let it

Got to let it

Go

Paragons of innocence

Questioning of your intent

Never quite sure what you meant

From the other side

Moments on the carousel

Must admit we ride it well

And the horses never tell

All throughout the ride

No one leaves

No one leaves

No one leaves…

Alive

Then the sailor picked a coat up

That had been laying there

And placed it over the body

And then he said a little prayer

And the ocean brought in on a wave

An old waterlogged wreath

And pushed it up along the sand

Till it touched the dead man’s feet

And written on that wreath

In letters of gold foil

Was the name veronica guerin

But the letters were bent and soiled

The sailor said I see these flowers

That you so kindly gave

Are obviously from far away

And from another’s grave

And I cannot help but to think

The sailor gently said

That it’s unwise in god eyes

To steal flowers from the dead

The ocean said please trust me friend

This gift will cause no pain

And the person to whom they once belonged

Would surely say the same

You see this wreath was from the funeral

Of a woman who showed no fear

Of men who lived in mansions

Bought with other people’s tears

Of men who lived in mansions

Bought with bits of others lives

Who at night still hugged their children

And brought gifts home to their wives

With money made from heroin

And packets of cocaine

And if a buyer overdosed

They never felt the pain

There were many flowers at her funeral

But none for this boy I fear

So the wind has blown this wreath to me

And I have brought it here

She gave her life to stop the spread

Of drugs among her kind

And if we leave these flowers for this boy

I’m sure she wouldn’t mind

В день

Into Я більше тебе не знаю

Але я стою

Де ти кажеш

Думайте весь час, коли планували

Ви занадто довго зникли

Залишає нас продовжувати

Хоча насправді ви ніколи не пробували

Просто відступив і подивився на слайд

Образи невинності

Поставте під сумнів ваші наміри

Ніколи не впевнений, що ви мали на увазі

З іншого боку

Моменти на каруселі

Треба визнати, що ми гарно на ньому їдемо

А коні ніколи не розповідають

Все протягом їзди

Щоб ніхто не пішов

Ніхто не йде

Ніхто не йде…

Живий

Час

На моїх руках

Вислизає

Поки я більше цього не відчуваю

Думаючи назад

Коли я можу

До того часу, коли це почалося з

Уривки мрії в ряд

І чомусь ми пропустили знаки

Що все це ніколи не було справжнім

І насправді фатальна угода

Образи невинності

Поставте під сумнів ваші наміри

Ніколи не впевнений, що ви мали на увазі

З іншого боку

Моменти на каруселі

Треба визнати, що ми гарно на ньому їдемо

А коні ніколи не розповідають

Все протягом їзди

Ніхто не йде

Ніхто не йде

Ніхто не йде…

Живий

Завжди настає час

Коли ви робите те, що хочете робити

Ви знаєте, що вам не слід це робити

Але ви все одно робите це

І коли у нього був цей час

Коли він знав, чого хоче

Він швидко зробив замовлення

Хоча він ніколи не думав, що заплатить

Але рядки перетворилися на брехню

І брехня перетворилася на плутанину

А ти блідий, як труп

Хоча ви думаєте, що це не відображається

Тож ви живете з брехнею

І друзів, яких вона збирає

Але десь у вашому серці ви знаєте себе

Треба дозволити

Треба дозволити

Іди

Образи невинності

Поставте під сумнів ваші наміри

Ніколи не впевнений, що ви мали на увазі

З іншого боку

Моменти на каруселі

Треба визнати, що ми гарно на ньому їдемо

А коні ніколи не розповідають

Все протягом їзди

Ніхто не йде

Ніхто не йде

Ніхто не йде…

Живий

Тоді моряк підібрав пальто

Це там лежало

І поклали поверх тіла

А потім промовив маленьку молитву

І океан приніс на хвилі

Старий залитий водою вінок

І підштовхнув вгору по піску

Поки не торкнувся ніг мертвого

І написано на тому вінку

Буквами із золотої фольги

Так звали Вероніка Герін

Але листи були погнуті й забруднені

Моряк сказав, що я бачу ці квіти

що ви так люб’язно подарували

Очевидно, здалеку

І з чужої могили

І я не можу не думати

— ніжно сказав моряк

Це нерозумно в очах бога

Вкрасти квіти з мертвих

Океан сказав, будь ласка, повір мені, друже

Цей подарунок не заподіє болю

І людину, якій вони колись належали

Напевно сказав би те саме

Бачите, цей вінок був із похорону

Про жінку, яка не виявила страху

Про чоловіків, які жили в особняках

Куплена чужими сльозами

Про чоловіків, які жили в особняках

Придбано разом із частинами інших життів

Які вночі ще обіймали своїх дітей

І принесли подарунки додому своїм дружинам

На гроші, зроблені з героїну

І пачки кокаїну

І якщо покупець передозував

Вони ніколи не відчували болю

На її похороні було багато квітів

Але жодного для цього хлопчика, якого я боюся

Тож вітер приніс мені цей вінок

І я приніс це сюди

Вона віддала своє життя, щоб зупинити поширення

Наркотики серед її роду

І якщо ми залишимо ці квіти для цього хлопчика

Я впевнений, що вона не буде проти