Зачем? - Саша Зверева

Забывать, как больно дышать.

Открывать глаза и снова умирать.

Под ресницами спрячь, пустоту.

И мечты, собери, все, что рушишь ты.

Припев:

Гордость убивала, и летела в самую бездну.

Ну зачем, скажи зачем?

И разбитые крылья, поднимали к самому солнцу.

Ну зачем, скажи зачем?

Я тону, иду ко дну.

Я умираю, ты наблюдаешь.

Ты накрываешь волной, с головой.

Чтобы растаять пеной, в моих руках.

В моих руках…

Разбитые крылья, ну зачем, ну зачем?

Гордость убивала и летела в самую бездну.

Ну зачем, скажи зачем?

И разбитые крылья, поднимали к самому солнцу.

Ну зачем, скажи зачем?

Гордость убивала, и летела в самую бездну.

Ну зачем, скажи зачем?

Забувати, як боляче дихати.

Розплющувати очі і знову вмирати.

Під віями сховай, порожнечу.

І мрії, збери, все, що руйнуєш ти.

Приспів:

Гордість убивала, і летіла в саму безодню.

Ну навіщо, скажи навіщо?

І розбиті крила, піднімали до самого сонця.

Ну навіщо, скажи навіщо?

Я тону, йду до дня.

Я вмираю, ти спостерігаєш.

Ти накриваєш хвилею, з головою.

Щоб розтанути піною, в моїх руках.

В моїх руках…

Розбиті крила, ну навіщо, ну навіщо?

Гордість убивала і летіла в безодню.

Ну навіщо, скажи навіщо?

І розбиті крила, піднімали до самого сонця.

Ну навіщо, скажи навіщо?

Гордість убивала, і летіла в саму безодню.

Ну навіщо, скажи навіщо?