Home - Sarah McLachlan

A child walks to the river

And looks as far as she can see

And draws each breath as if it were the last

And wipes away the tears across her sleave

She can see where the river crawls into the sea

Like a baby into mother’s care

Somehow the longing is so far away

The innocence so wasted and aware

Look at the child with the dream in her eyes

Holding it deep inside her

Home… Home…

So much anger, so deeply ingrained

Seemed a burden that was hers alone

She didn’t think that there was anything wrong

With wanting a life that she could call her own

How could I explain?

You would not want to hear

You wouldn’t listen if I talked anyway

For you were too weighed down by your own fears

Look at the child with the dream in her eyes

Holding it deep inside…

Home… Home… Home… Home…

Дитина йде до річки

І дивиться, наскільки вона може бачити

І робить кожен вдих, наче востаннє

І витирає сльози з її рукава

Вона бачить, де річка заповзає в море

Як дитина під опікою матері

Чомусь туга так далека

Невинність так витрачена й усвідомлена

Подивіться на дитину з мрією в очах

Тримаючи це глибоко всередині себе

Дім... Дім...

Так багато гніву, настільки глибоко вкорінений

Здавалося, це тягар, який був лише на неї

Вона не думала, що щось не так

З бажанням жити, яке вона могла б назвати своїм

Як я можу пояснити?

Ви не хотіли б чути

Ви б не послухали, якби я все одно заговорив

Бо ви були занадто обтяжені власними страхами

Подивіться на дитину з мрією в очах

Тримаючи його глибоко всередині…

Дім… Дім… Дім… Дім…