Ти помреш від нікотину - Санмай

Ті дні, що їх уже нема

По весні чомусь прийшла зима

Ти впав, ти ніжився на дні

Ти проспав мелодії сумні

Ти обіцяєш, силу вдаєш

Ти потрапляєш у власну павутину

Життя не рятуєш, життя не даєш

Ти не герой і помреш від нікотину

В той день прийде фізичний біль

Принесе таємну, чорну тінь

Ти знав, що буде по весні

Ти кричав і йшов в останні дні