Our Inception - Sanctity

I first dreamt of us

In this land of fire and ice

And the blood of the earth remembers…

Frozen now, by the languor of human senses

But rushing then with the fury of the lava (from her depths)

Fury that still rushes in our veins

Whenever we meet

In our bodies of light

Whenever we meet

In our bodies of darkness

Bodies too fast

Bodies too slow

To live in that moment (of our inception)

Yet I know of the dream, by the tears i cry

Whenever I walk the land of our inception

Whenever I lie in (the milky blue) waters of our inception…

Я вперше мріяв про нас

У цій країні вогню й льоду

І кров землі пам’ятає…

Застиглий тепер, від знемоги людських почуттів

Але кидається тоді з люттю лави (з її глибин)

Гнів, який досі тече в наших жилах

Коли ми бачимося

У наших тілах світла

Коли ми бачимося

У наших тілах темряви

Тіла занадто швидко

Тіла занадто повільні

Жити в цей момент (нашого заснування)

Але я знаю про сон по сльозам, які плачу

Щоразу, коли я гуляю країною нашого початку

Щоразу, коли я лежу в (молочно-блакитних) водах нашого початку…