Maciste - Samuele Bersani

Davanti c'è una lunga fila di ricordi

Materiali riciclati da non scoperchiare

Ti fanno scendere i rimpianti prima dei rimorsi

E li ritrovi perché li hai nascosti male

Davanti c'è una lunga fila di ricordi

Certi legni ritornati in riva al mare

Promemoria che diventano capelli bianchi

E costringono gli astemi a sbicchierare

Fanno stare giorni interi a contemplare un muro come dopo un incantesimo

sbagliato

Mentre un uomo chiede aiuto e grida forte da un imbuto

La mia faccia si riflette nel cucchiaio

E quando cambio faccia e sono triste

Vorrei essere Maciste

Con due dita sollevare un toro

Sradicare le colonne che mi tengono in catene

Con la forza sovraumana del pensiero

Liberare i pensionati alle sbarre lì affacciati

Che ogni estate mi ritrovano in tv

Fra proclami e televendite

Appassiscono di repliche anche i fiori stati sempre sui balconi

E quando cambio faccia e sono triste

Vorrei essere Maciste

Cuore grande cuore buono

Sopravvivere ai giganti che mi lanciano i macigni

In un mondo in cui resista il technicolor

Liberare i carcerati dagli sbagli e dai reati

Tutti quelli che di colpe non ne hanno più

Fra prelati e televendite

Appassiscono anche i fiori aiutati dalla pioggia a stare su

Davanti c'è una lunga lista di ricordi

Materiali riciclati da non scoperchiare

Ti fanno scendere i rimpianti prima dei rimorsi

E li ritrovi perché li hai nascosti male

Davanti c'è una lunga fila di ricordi

Certi rospi vomitati sulle scale

Serrature arrugginite di cancelli storti che si chiudono e impediscono di andare

Fanno stare giorni interi a contemplare un muro come un dopo incantesimo

sbagliato

Mentre un uomo chiede aiuto e grida forte da un imbuto

La mia faccia è già caduta nel gelato

E quando cambio faccia e sono triste

Vorrei essere Maciste

Con due dita sollevare un toro

Sradicare le colonne che mi tengono in catene

Con la forza sovraumana del pensiero

Liberare i pensionati alle sbarre lì affacciati

Che ogni estate mi ritrovano in tv

Fra proclami e televendite

Appassiscono di repliche anche i fiori stati sempre sui balconi

E quando cambio faccia e sono triste

Vorrei essere Maciste

Cuore grande cuore generoso

Sopravvivere ai giganti che mi lanciano i macigni

In un mondo meno viscido e schifoso

Liberare i carcerati dagli sbagli e dai reati

Tutti quelli che di colpe non ne han più

Fra prelati e calciatori

Appassiscono anche i fiori aiutati dalla pioggia

A stare su

Liberare i carcerati dagli sbagli e dai reati

Tutti quelli che di colpe non ne han più

Fra prelati e calciatori

Appassiscono anche i fiori aiutati dalla pioggia a stare su

(Grazie a lina per questo testo)

Попереду довга низка спогадів

Перероблені матеріали не можна розкривати

Вони змушують вас шкодувати перед докорами сумління

І ти їх знаходиш, бо погано сховав

Попереду довга низка спогадів

Деякі ліси повернулися на берег моря

Нагадує, що вони стають білими

І примушують трезвенників пити

Вони проводять дні, споглядаючи стіну, наче після заклинання

помилився

Поки чоловік кличе на допомогу і голосно кричить з воронки

Моє обличчя відбивається в ложці

А коли я змінюю обличчя і мені сумно

Я хотів би бути Maciste

Двома пальцями підніміть бика

Викорчувати стовпи, що тримають мене в ланцюгах

З надлюдською силою думки

Звільніть пенсіонерів біля барів, які стоять перед ними

Що кожного літа вони знаходять мене по телевізору

Між прокламаціями та телеторгівлею

Навіть квіти, які завжди були на балконах, в’януть від копій

А коли я змінюю обличчя і мені сумно

Я хотів би бути Maciste

Велике серце, добре серце

Вижити, як гіганти кидають у мене валуни

У світі, де техніколор опирається

Звільнити в’язнів від помилок і злочинів

Усі ті, у кого більше немає провин

Між прелатами та телемагазинами

Навіть квіти, яким допомагає дощ, в’януть, щоб не спати

Попереду довгий список спогадів

Перероблені матеріали не можна розкривати

Вони змушують вас шкодувати перед докорами сумління

І ти їх знаходиш, бо погано сховав

Попереду довга низка спогадів

Деяких жаб вирвало на сходах

Іржаві замки кривих воріт, які зачиняються і не дають йти

Вони проводять дні, розглядаючи стіну як заклинання

помилився

Поки чоловік кличе на допомогу і голосно кричить з воронки

Моє обличчя вже впало в морозиво

А коли я змінюю обличчя і мені сумно

Я хотів би бути Maciste

Двома пальцями підніміть бика

Викорчувати стовпи, що тримають мене в ланцюгах

З надлюдською силою думки

Звільніть пенсіонерів біля барів, які стоять перед ними

Що кожного літа вони знаходять мене по телевізору

Між прокламаціями та телеторгівлею

Навіть квіти, які завжди були на балконах, в’януть від копій

А коли я змінюю обличчя і мені сумно

Я хотів би бути Maciste

Велике серце, щедре серце

Вижити, як гіганти кидають у мене валуни

У менш слизькому й паскудному світі

Звільнити в’язнів від помилок і злочинів

Усі ті, у кого більше немає провин

Між прелатами та гравцями

Навіть квіти в’януть завдяки дощу

Щоб не спати

Звільнити в’язнів від помилок і злочинів

Усі ті, у кого більше немає провин

Між прелатами та гравцями

Навіть квіти, яким допомагає дощ, в’януть, щоб не спати

(Дякую Ліні за цей текст)