Peuple invincible - Samian

Je ne crois pas être capable de cesser de crier ce qui est injuste

Regarde notre réalité et les mensonges qu’on nous incruste

Je n’ai pas la force de comprendre toute cette discrimination

J’ai la force et le courage de crier pour ma nation

Il est temps qu’on avance, qu’on se rassemble pour la cause

Qu’on arrête de se détruire par l’alcool et la coke

Qu’on leur prouve qu’on est des hommes et qu’on est fier de qui on est

S’ils nous traitent de sauvages, on s’en fout, on est des guerriers

On a pas encore saisi toute leur mentalité

Car pour vous dire la vérité ils ont essayé de nous déraciner

Ce que je trouve le plus lourd c’est le visage des ainés

Ceux qui portent l’histoire et l’espoir des nouveau-nées

Mais je viens briser le silence, la honte et la gêne

D’un peuple invisible comme dirait Desjardins

Je parle encore de nos souffrances et leur mention dans mes gènes

Comme nous a dit Kery James c’est le cri des indigènes

On a beau dire qu’on s’en sort, mais les blessures sont immenses

Car une partie de notre histoire est enfouie sous le silence

Je n’arrive toujours pas à croire qu’ici on nous ignore

Et quand ils ont fondé ce pays ils ont préféré nous voir morts

Le gouvernement s’est excusé pour l’histoire des pensionnats

Ils ont signé des chèques pour nous prouver leurs échecs

Je peux vous dire que le maléfice est la souffrance qui nous achève

C’est une question identitaire, c’est nos souvenirs qu’ils achèvent

Ils adhèrent à des lois pour essayer de nous faire taire

Mais nous on se souvient qu’on vit ici depuis des millénaires

Dans ce pays, on est des minorités

Car ils refusent de signer la charte des droits et libertés

Ils nous ont même traités de créatures sans âme

Essaie d’imaginer un saule pleureur sans larmes

Une fôret sans arbres, un monde sans arbres

Je te jure que mes textes viennent du fond de mon âme

Я не думаю, що можу перестати кричати про те, що це несправедливо

Подивіться на нашу реальність і брехню, яка закладена в нас

Я не маю сил зрозуміти всю цю дискримінацію

Я маю силу і мужність голосити за свою націю

Настав час рухатися далі, об’єднатися заради справи

Давайте припинимо руйнувати себе алкоголем і кока-колою

Давайте доведемо їм, що ми чоловіки і пишаємося тим, ким ми є

Якщо вони називають нас дикунами, нам все одно, ми воїни

Ми ще не зовсім зрозуміли їх менталітет

Бо чесно кажучи, вони намагалися нас викорінити

Найважчим для мене є обличчя старших

Тих, хто несе історію та надію новонароджених

Але я прийшов, щоб порушити мовчання, сором і збентеження

Невидимого народу, як сказав би Дежарден

Я досі розповідаю про наші страждання та згадку про них у моїх генах

Як сказала Кері Джеймс, це крик тубільців

Ми можемо сказати, що з нами все гаразд, але рани величезні

Тому що частина нашої історії похована в тиші

Я досі не можу повірити, що нас тут ігнорують

І коли вони заснували цю країну, вони воліли бачити нас мертвими

Уряд вибачився за історію зі школами-інтернатами

Вони підписували чеки, щоб довести нам свої провали

Я можу сказати тобі, що прокляття — це страждання, яке нас добиває

Це питання ідентичності, вони закінчують наші спогади

Вони дотримуються законів, щоб змусити нас замовкнути

Але ми пам’ятаємо, що жили тут тисячоліттями

У цій країні ми меншини

Бо відмовляються підписати хартію прав і свобод

Нас навіть називали бездушними істотами

Спробуйте уявити плакучу вербу без сліз

Ліс без дерев, світ без дерев

Я клянуся, що мої тексти виходять із глибини моєї душі