Ze Eshqat - Sami Yusuf

ﺯ ﻋﺸﻘﺖ ﺁﻧﭽﻨﺎﻥ ﻣﺴﺘﻢ ﮐﻪ ﺩﯾﮕﺮ ﺧﻮﺩ ﻧﻤﯽ ﺩﺍﻧﻢ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﻣﺴﺘﯽ ﺑﻮﻡ ﺣﯿﺮﺍﻥ ﻭ ﺑﺎ ﺍﯾﻦ ﺣﺎﻝ ﺧﺎﻣﻮﺷﻢ

ﻧﻪ ﺩﻭﺭﯾﺖ ﺑﻮﺩ ﻣﻤﮑﻦ ﻧﻪ ﺁﻏﻮﺵ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﻬﺮﺕ

ﺯ ﺑﻮﯼ ﺯﻟﻒ ﻣﺸﮑﯿﻨﺖ ﻭﻟﯽ ﻫﻤﻮﺍﺭﻩ ﻣﺪﻫﻮﺷﻢ

ﺭﺧﺖ ﺑﮕﺸﺎﯼ ﺍﯼ ﺳﺎﻗﯽ ﮐﻪ ﺟﺎﻧﻢ ﺩﺭ ﻃﻠﺐ ﺑﺎﺷﺪ

ﺑﺪﻩ ﯾﮏ ﺟﺮﻋﻪ ﺯﺍﻥ ﺑﺎﺩﻩ ﺑﺮﺩ ﻫﻢ ﺩﻡ ﻭ ﻫﻢ ﻫﻮﺷﻢ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺩﯾﺮ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﺤﻨﺖ ﺑﺴﯽ ﺳﺨﺘﯽ ﭘﺬﯾﺮﻓﺘﻢ

ﺑﻪ ﺍﯾﻦ ﺍﻧﺪﯾﺸﻪ ﺗﺎ ﺭﻭﺯﯼ ﺷﺮﺍﺏ ﻣﻌﺮﻓﺖ ﻧﻮﺷﻢ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﻋﺎﻟﻢ ﺗﻮ ﺭﺍ ﺩﺍﺭﻡ ﺗﻮ ﺭﺍ ﺩﺍﺭﻡ ﺑﻪ ﺗﻨﻬﺎﯾﯽ

ﻭﺻﺎﻟﺖ ﻏﺎﯾﺖ ﻋﻤﺮﻡ ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺭﻩ ﻫﻤﭽﻨﺎﻥ ﮐﻮﺷﻢ

ﺭﺧﺖ ﺑﮕﺸﺎﯼ ﺍﯼ ﺳﺎﻗﯽ ﮐﻪ ﺟﺎﻧﻢ ﺩﺭ ﻃﻠﺐ ﺑﺎﺷﺪ

ﺑﺪﻩ ﯾﮏ ﺟﺮﻋﻪ ﺯﺍﻥ ﺑﺎﺩﻩ ﺑﺮﺩ ﻫﻢ ﺩﻡ ﻭ ﻫﻢ ﻫﻮﺷﻢ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺩﯾﺮ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﺤﻨﺖ ﺑﺴﯽ ﺳﺨﺘﯽ ﭘﺬﯾﺮﻓﺘﻢ

ﺑﻪ ﺍﯾﻦ ﺍﻧﺪﯾﺸﻪ ﺗﺎ ﺭﻭﺯﯼ ﺷﺮﺍﺏ ﻣﻌﺮﻓﺖ ﻧﻮﺷﻢ

ﺑﻮﺩ ﺷﻮﺭ ﻟﻘﺎﺋﺖ ﻫﻤﭽﻮ ﺁﺗﺶ ﺩﺭ ﺩﺭﻭﻥ ﻣﻦ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺁﺗﺶ ﻫﻤﯽ ﺳﻮﺯﻡ ﻭﻟﯽ ﻓﺎﻧﯽ ﻭ ﺧﺎﻣﻮﺷﻢ

ﺯ ﻋﺸﻘﺖ ﺁﻧﭽﻨﺎﻥ ﻣﺴﺘﻢ …

ﮐﻪ ﺩﯾﮕﺮ ﺧﻮﺩ ﻧﻤﯽ ﺩﺍﻧﻢ …

ﺭﺧﺖ ﺑﮕﺸﺎﯼ ﺍﯼ ﺳﺎﻗﯽ ﮐﻪ ﺟﺎﻧﻢ ﺩﺭ ﻃﻠﺐ ﺑﺎﺷﺪ

ﺑﺪﻩ ﯾﮏ ﺟﺮﻋﻪ ﺯﺍﻥ ﺑﺎﺩﻩ ﺑﺮﺩ ﻫﻢ ﺩﻡ ﻭ ﻫﻢ ﻫﻮﺷﻢ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺩﯾﺮ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﺤﻨﺖ ﺑﺴﯽ ﺳﺨﺘﯽ ﭘﺬﯾﺮﻓﺘﻢ

ﺑﻪ ﺍﯾﻦ ﺍﻧﺪﯾﺸﻪ ﺗﺎ ﺭﻭﺯﯼ ﺷﺮﺍﺏ ﻣﻌﺮﻓﺖ ﻧﻮﺷﻢ

I am so drunk from Thy love that I no longer know myself,

I am in wonderment in this drunkenness and yet remain silent.

Being away from Thee is not possible, nor is Thy embrace full of love,

Yet bewildered am I from the perfume of Thy black hair.

Unveil Thy Face, O Saki, for my soul is in quest.

Give a gulp of that wine that will remove my breath and mind.

In this monastery full of affliction I have accepted much suffering

With this thought—that one day I would drink the wine of gnosis.

In this world I have Thee, I have Thee alone.

Union with Thee is the goal of my life;

I continue to strive on this path.

The fervor for meeting Thee burns within me like fire,

I continue to burn in this fire though I am annihilated and silent.

ﺯ ﻋﺸﻘﺖ ﺁﻧﭽﻨﺎﻥ ﻣﺴﺘﻢ ﮐﻪ ﺩﯾﮕﺮ ﺧﻮﺩ ﻧﻤﯽ ﺩﺍ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﻣﺴﺘﯽ ﺑﻮﻡ ﺣﯿﺮﺍﻥ ﻭ ﺑﺎ ﺍﯾﻦ ﺣﺎﻝ ﺧﺎﻝ ﺧﺎﻝ

ﻧﻪ ﺩﻭﺭﯾﺖ ﺑﻮﺩ ﻣﻤﮑﻦ ﻧﻪ ﺁﻏﻮﺵ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﻬﺮﺕ

ﺯ ﺑﻮﯼ ﺯﻟﻒ ﻣﺸﮑﯿﻨﺖ ﻭﻟﯽ ﻫﻤﻮﺍﺭﻩ ﻣﺪﻫﻮﺷﻢ

ﺭﺧﺖ ﺑﮕﺸﺎﯼ ﺍﯼ ﺳﺎﻗﯽ ﮐﻪ ﺟﺎﻧﻢ ﺩﺭ ﻃﻠﺐ ﺑﺎﺷﺪ

ﺑﺪﻩ ﯾﮏ ﺟﺮﻋﻪ ﺯﺍﻥ ﺑﺎﺩﻩ ﺑﺮﺩ ﻫﻢ ﺩﻡ ﻭ ﻫﻢ ﻫﻮﻮ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺩﯾﺮ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﺤﻨﺖ ﺑﺴﯽ ﺳﺨﺘﯽ ﭘﺬﯾﺮﻓﺘﺘ

ﺑﻪ ﺍﯾﻦ ﺍﻧﺪﯾﺸﻪ ﺗﺎ ﺭﻭﺯﯼ ﺷﺮﺍﺏ ﻣﻌﺮﻓﺖ ﻧﻮﺷﻧ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﻋﺎﻟﻢ ﺗﻮ ﺭﺍ ﺩﺍﺭﻡ ﺗﻮ ﺭﺍ ﺩﺍﺭﻡ ﺑﻨ ﺗﻯﺑﻨ ﺗﻯ

ﻭﺻﺎﻟﺖ ﻏﺎﯾﺖ ﻋﻤﺮﻡ ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺭﻩ ﻫﻤﭽﻨﺎﻥ ﮐﻮﺷﻥ

ﺭﺧﺖ ﺑﮕﺸﺎﯼ ﺍﯼ ﺳﺎﻗﯽ ﮐﻪ ﺟﺎﻧﻢ ﺩﺭ ﻃﻠﺐ ﺑﺎﺷﺪ

ﺑﺪﻩ ﯾﮏ ﺟﺮﻋﻪ ﺯﺍﻥ ﺑﺎﺩﻩ ﺑﺮﺩ ﻫﻢ ﺩﻡ ﻭ ﻫﻢ ﻫﻮﻮ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺩﯾﺮ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﺤﻨﺖ ﺑﺴﯽ ﺳﺨﺘﯽ ﭘﺬﯾﺮﻓﺘﺘ

ﺑﻪ ﺍﯾﻦ ﺍﻧﺪﯾﺸﻪ ﺗﺎ ﺭﻭﺯﯼ ﺷﺮﺍﺏ ﻣﻌﺮﻓﺖ ﻧﻮﺷﻧ

ﺑﻮﺩ ﺷﻮﺭ ﻟﻘﺎﺋﺖ ﻫﻤﭽﻮ ﺁﺗﺶ ﺩﺭ ﺩﺭﻭﻥ ﻣﻦ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺁﺗﺶ ﻫﻤﯽ ﺳﻮﺯﻡ ﻭﻟﯽ ﻓﺎﻧﯽ ﻭ ﺧﺎﻣﻮﺷﻢ

ﺯ ﻋﺸﻘﺖ ﺁﻧﭽﻨﺎﻥ ﻣﺴﺘﻢ …

ﮐﻪ ﺩﯾﮕﺮ ﺧﻮﺩ ﻧﻤﯽ ﺩﺍﻧﻢ …

ﺭﺧﺖ ﺑﮕﺸﺎﯼ ﺍﯼ ﺳﺎﻗﯽ ﮐﻪ ﺟﺎﻧﻢ ﺩﺭ ﻃﻠﺐ ﺑﺎﺷﺪ

ﺑﺪﻩ ﯾﮏ ﺟﺮﻋﻪ ﺯﺍﻥ ﺑﺎﺩﻩ ﺑﺮﺩ ﻫﻢ ﺩﻡ ﻭ ﻫﻢ ﻫﻮﻮ

ﺩﺭ ﺍﯾﻦ ﺩﯾﺮ ﭘﺮ ﺍﺯ ﻣﺤﻨﺖ ﺑﺴﯽ ﺳﺨﺘﯽ ﭘﺬﯾﺮﻓﺘﺘ

ﺑﻪ ﺍﯾﻦ ﺍﻧﺪﯾﺸﻪ ﺗﺎ ﺭﻭﺯﯼ ﺷﺮﺍﺏ ﻣﻌﺮﻓﺖ ﻧﻮﺷﻧ

Я так п’яний від Твоєї любові, що більше не знаю себе,

Я дивуюся в цьому пияцтві, але мовчу.

Бути далеко від Тебе неможливо, і твої обійми не сповнені любові,

І все-таки я здивований від пахощів Твого чорного волосся.

Відкрий своє обличчя, о Сакі, бо моя душа у шуканні.

Зробіть ковток цього вина, яке перекриє моє дихання та розум.

У цьому монастирі, сповненому страж, я прийняв багато страждань

З цією думкою, що одного дня я вип’ю вино гнозису.

У цьому світі є Ти в мене, Ти один.

Єднання з Тобою — мета мого життя;

Я продовжую прагнути цим шляхом.

Завзяття зустрічі з Тобою горить у мені, як вогонь,

Я продовжую горіти в цьому вогні, хоча я знищений і мовчазний.