Vergiss Mein Nicht - Saltatio Mortis

Sie sah ihm ins Gesicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Der Bursche war noch jung an Jahr’n

Versprach ihr sein Geleit

Sie wollte schon zu Hause sein

Vergaß bei ihm die Zeit

So nahm er fester ihre Hand

Aus Liebe offenbar

Sie folgte ihm tief in die Nacht

Was ihr Verhängnis war

Vergiss mein nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Die Worte ein Gedicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Fand dort die Liebe nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Vergiss mein nicht

Vergiss mein nicht

Mit einem Mal, da nahm er sie

Er zog sie mit hinab

Feuchter Boden tief im Wald

Wurde zu ihrem Grab

Als er bald mit ihr fertig war

Im ersten Tageslicht

Strich sie sich eine Träne ab

Und sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Die Worte ein Gedicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Fand dort die Liebe nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Was heut' von ihr geblieben ist

Sind Blumen voller Pracht

Sie leuchten blau, Vergissmeinnicht

Wie damals in der Nacht

Was heut' von ihr geblieben ist

Sind Blumen voller Pracht

Sie leuchten blau, Vergissmeinnicht

Wie damals in der Nacht

Vergiss mein nicht

Vergiss mein nicht

Vergiss mein nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Die Worte ein Gedicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Fand dort die Liebe nicht

Sie sah ihm ins Gesicht

Vergiss mein nicht

Вона подивилася йому в обличчя

Вона подивилася йому в обличчя

Вона подивилася йому в обличчя

Вона подивилася йому в обличчя

Вона подивилася йому в обличчя

Вона подивилася йому в обличчя

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка

У роках хлопець був ще малим

Пообіцяв їй свою безпечну поведінку

Вона вже хотіла бути вдома

Забув час з ним

Тому він міцніше взяв її за руку

Мабуть, від кохання

Вона пішла за ним глибоко в ніч

Яка була її доля

Незабудка

Вона подивилася йому в обличчя

Слова вірш

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка

Вона подивилася йому в обличчя

Не знайшов там кохання

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка

Незабудка

Незабудка

Раптом він її взяв

Він потягнув її з собою

Волога земля глибоко в лісі

Став її могилою

Коли він незабаром покінчив із нею

У першому світлі дня

Вона витерла сльозу

І подивився йому в обличчя

Незабудка

Вона подивилася йому в обличчя

Слова вірш

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка

Вона подивилася йому в обличчя

Не знайшов там кохання

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка

Те, що залишилося від неї сьогодні

Чи повні квіти пишноти

Вони світяться блакитним, незабудки

Як тоді вночі

Те, що залишилося від неї сьогодні

Чи повні квіти пишноти

Вони світяться блакитним, незабудки

Як тоді вночі

Незабудка

Незабудка

Незабудка

Вона подивилася йому в обличчя

Слова вірш

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка

Вона подивилася йому в обличчя

Не знайшов там кохання

Вона подивилася йому в обличчя

Незабудка