Sieben Raben - Saltatio Mortis

Ein Müller hatte sieben Söhne

Söhne groß, gescheit und stark

Doch im Tausch für eine Tochter

Baut er jedem Sohn den Sarg

Die Mutter weint um jeden Buben

Sieben Tränen in ein Tuch

Und zur Rettung ihrer Söhne

Spricht sie einen bösen Fluch

Sieben Jahre

Sieben Jahre

Sieben Jahre und ein Tag

Den Söhnen schwarze Federn wachsen

Flügel schlagen in der Luft

Erheben sich als sieben Raben

Entkommen so des Vaters Gruft

Kein Wort verliert sich über Schrecken

Die in jener Nacht gescheh’n

Die Tochter sucht die sieben Brüder

Die sie nie mehr würde seh’n

Sieben Jahre will ich schweigen

Sieben Jahr' kein Lächeln zeigen

Sieben Jahre Trauer tragen

Sieben Jahre und ein Tag

Sieben Raben sollen steigen

Sieben Jahre werd' ich leiden

Sieben Jahre nicht verzagen

Sieben Raben

Und im Lauf von sieben Jahren

Reift das Töchterlein zur Frau

Entdeckt im Schuppen sieben Särge

Und weiß um ihr Tun genau

Spricht die selben Zauberworte

Die die Brüder einst verflucht

Will sich opfern für die Burschen

Die sie hat so lang gesucht

Sieben Jahre will ich schweigen

Sieben Jahr' kein Lächeln zeigen

Sieben Jahre Trauer tragen

Sieben Jahre und ein Tag

Sieben Raben sollen steigen

Sieben Jahre werd' ich leiden

Sieben Jahre nicht verzagen

Sieben Raben

Sieben Jahre will ich schweigen

Sieben Jahre kein Lächeln zeigen

Sieben Jahre Trauer tragen

Sieben Jahre nicht verzagen

Niemals hat sie mehr gesprochen

Ihr Gemahl trägt's mit Geduld

Doch seine Mutter schiebt ihr heimlich

Beweise zu für schlimme Schuld

Kann vor Gericht sich nicht Verteidigen

Wird verurteilt und bleibt stumm

Und mit dem ersten Schlag des Henkers

Sind die sieben Jahre um Sieben Jahre will ich schweigen

Sieben Jahr' kein Lächeln zeigen

Sieben Jahre Trauer tragen

Sieben Jahre und ein Tag

Sieben Raben sollen steigen

Sieben Jahre werd' ich leiden

Sieben Jahre nicht verzagen

Sieben Raben

Sieben Jahre

Sieben Jahre

Sieben Jahre

Sieben Jahre und ein Tag

Sieben Raben sollen steigen

Sieben Jahre werd' ich leiden

Sieben Jahre nicht verzagen

Sieben Raben

У мірошника було сім синів

Сини великі, розумні та сильні

Але в обмін на дочку

Кожному синові він будує труну

Мати плаче за кожним хлопчиком

Сім сліз у тканині

І врятувати її синів

Вона кидає зле прокляття

сім років

сім років

Сім років і один день

У синів росте чорне пір’я

Крила махають у повітрі

Піднімись, як сім воронів

Втекти з могили батька

Про терор не втрачено жодного слова

Це сталося тієї ночі

Дочка шукає сімох братів

Вона більше ніколи не побачить

Я хочу мовчати сім років

Сім років без посмішки

Пронести сім років жалоби

Сім років і один день

Встане сім воронів

Я буду страждати сім років

Сім років не здавайся

Сім Воронів

І впродовж семи років

Маленька донечка дорослішає в жінку

Відкрийте сім трун у сараї

І точно знає, що вони роблять

Скажіть ті ж чарівні слова

Яку колись брати прокляли

Хоче пожертвувати собою заради хлопців

Той, кого вона так довго шукала

Я хочу мовчати сім років

Сім років без посмішки

Пронести сім років жалоби

Сім років і один день

Встане сім воронів

Я буду страждати сім років

Сім років не здавайся

Сім Воронів

Я хочу мовчати сім років

Сім років без посмішки

Пронести сім років жалоби

Сім років не здавайся

Вона більше ніколи не говорила

Її чоловік терпить це

Але мати штовхає її таємно

Докази поганої вини

Не можна захистити себе в суді

Засуджується і мовчить

І з першим ударом ката

Якщо сім років є сім років, я буду мовчати

Сім років без посмішки

Пронести сім років жалоби

Сім років і один день

Встане сім воронів

Я буду страждати сім років

Сім років не здавайся

Сім Воронів

сім років

сім років

сім років

Сім років і один день

Встане сім воронів

Я буду страждати сім років

Сім років не здавайся

Сім Воронів