Irgendwo in Meinem Geiste - Saltatio Mortis

Irgendwo in meinem Geiste

Eine dunkle Kammer ist

Gut verschlossen und gehütet

Von niemandem vermisst

Eis und Schnee in dieser Kammer

Toben mit dem Wintersturm

Kein Licht und auch kein Feuer

Erhellen dort den dunklen Turm

In diesem alten Turm gefangen

Sitzt ein kleines nacktes Kind

Friert und zittert ob der Kälte

Ängstlich wie nur Kinder sind

Ist verlassen und alleine

Niemand hört auf sein Klagen

Nicht mal der eigene Vater

Wird nach dem Verbleiben fragen

Frag nicht nach meinen Sorgen

Meine Nöte sind egal

Niemand wird mein Leiden leben

Niemand kennen meine Qual

Frag nicht nach meinen Ängsten

Frag niemals was geschah

Als mein eignes Kind begraben

Das ich niemals wieder sah

Gib nicht auf

Wird an einem fernen Tage

Jemand in die Kammer geh’n

Sieht das Kind und seine Leiden

Wird sein Lebenslicht vergeh’n

Wartet auf das Vaters Wort allein

Der es einfach retten kann

Doch der Wunsch zu seiner Rettung

Reift zögerlich heran

Frag nicht nach meinen Sorgen

Meine Nöte sind egal

Niemand wird mein Leiden leben

Niemand kennen meine Qual

Frag nicht nach meinen Ängsten

Frag niemals was geschah

Als ich mein eigenes Kind begraben

Das ich niemals wieder sah

Gib nicht auf

Frag nicht nach meinen Sorgen

Meine Nöte sind egal

Niemand wird mein Leiden leben

Niemand kennen meine Qual

Frag nicht nach meinen Ängsten

Frag niemals was geschah

Als ich mein eigenes Kind begraben

Das ich niemals wieder sah

Gib nicht auf

Десь у моїх думках

Темна камера

Добре зачинений і охороняється

Скучили ніким

Лід і сніг у цій камері

Люти з зимовою грозою

Ні світла, ні вогню

Засвітіть там темну вежу

У пастці цієї старої вежі

Сидить маленька гола дитина

Замерзає і тремтить від холоду

Бояться, як тільки діти

Безлюдний і самотній

Його скарг ніхто не слухає

Навіть не твій рідний батько

Запитає, де зупинитися

Не питай про мої турботи

Мої потреби не мають значення

Ніхто не переживе моїх страждань

Ніхто не знає моїх мук

Не питай про мої страхи

Ніколи не питай, що сталося

Похований як власна дитина

Що я більше ніколи не бачив

Не здавайся

Буде в далекий день

Хтось зайдіть у палату

Подивіться на дитину та її страждання

Чи згасне світло його життя?

Чекайте тільки на батькове слово

Хто може просто врятувати

Але бажання його врятувати

Дозріває повільно

Не питай про мої турботи

Мої потреби не мають значення

Ніхто не переживе моїх страждань

Ніхто не знає моїх мук

Не питай про мої страхи

Ніколи не питай, що сталося

Коли я поховав власну дитину

Що я більше ніколи не бачив

Не здавайся

Не питай про мої турботи

Мої потреби не мають значення

Ніхто не переживе моїх страждань

Ніхто не знає моїх мук

Не питай про мої страхи

Ніколи не питай, що сталося

Коли я поховав власну дитину

Що я більше ніколи не бачив

Не здавайся