Der Kuss - Saltatio Mortis

Es war einmal ein Mägdelein

schön wie der Morgentau.

Sie war so jung und unberührt,

war auf dem Weg zur Frau.

Für elf Gold und einen Ring

gab sie den ersten Kuss

einem reichen Kaufmannssohn

ohne Liebe und Genuss.

Küss mich!

Küss mich sanft und wild,

versiegel meine Lippen.

Küss mich jetzt und hier!

Nur dein Kuss stillt meine Gier.

Das Mägdelein reifte zur Frau

und grausam kam die Stund',

als für ein Gold erblühten ihr

elf Küsse auf dem Mund.

Das Lächeln fror ihr bald zu Eis,

ist doch die Zeit ein reißend Fluss.

Bald zahlt sie selbst elf Stücke Gold

für einen kalten Kuss.

Und als die Zeit noch weiter schritt,

ging sie zum Kaufmannssohn,

zog seinen Ring von ihrer Hand

und bot ihn an als Lohn.

Für einen Kuss ohne Gefühl

gab sie ihm seinen Ring,

bevor er mit elf neuen Gold

zu jungen Mädchen ging.

Колись була маленька дівчинка

гарний як ранкова роса.

Вона була така молода й незаймана

їхав до дружини.

За одинадцять золотих і перстень

вона дала перший поцілунок

багатий купецький син

без любові і насолоди.

Поцілуй мене!

поцілуй мене ніжно і дико,

запечатай мої губи

Поцілуй мене зараз і тут!

Тільки твій поцілунок задовольняє мою жадібність.

Маленька дівчинка дозріла в жінку

і настала жорстока година

ви зацвіли, як за золото

одинадцять поцілунків в уста.

Її посмішка скоро замерзла до льоду,

час бурхлива ріка.

Незабаром вона сама заплатить одинадцять золотих

за холодний поцілунок

І йшов час

вона пішла до купецького сина,

зняв його каблучку з її руки

і запропонував це як винагороду.

За поцілунок без почуття

вона віддала йому перстень

перед тим, як отримати одинадцять нових золотих

ходив до молодих дівчат.