Le Cirque De L'angoisse - Sacrificed Alliance

J’entends au loin une coquette mélodie

Cherchant l’autodérision des misérables

Guidé vers cette infâme parodie

Je m’assis et regarde l’effroyable

Des trampolines psychiques

Tissées de leur propre sang

Marchant sur le fer défaillant

Les funambules tombent dans la fosse fatidique

Un maquillage au teint vicieux

Pour masquer leurs tentations éphémères

Des déguisements souillés et disgracieux

Une altération morne et amère

L’assistance, mutilée par le subconscient

Coulant dans le bain de ses propres larmes

Et insouciante de ses irrémédiables sottises

Restera hypnotisée par le cirque de l’angoisse

Des bouffons, fleur au veston

Projetant l’absinthe qui fait oublier l’inertie

Tel un mime, privé de parole

Condamné au fouet, agonie

L’auditoire, en fait… ce qu’il en restera

Continuera d’ovationner cette plaisanterie

Ne réalisant toujours pas, en putréfaction

Qu’elle est elle-même le cirque de l’angoisse

Я чую гарну мелодію вдалині

Шукає самоглузування з нещасних

Керував цією сумнозвісною пародією

Сиджу і дивлюся на страшне

Психічні батути

Виткані з власної крові

Ходьба по залізному залізу

Канатники потрапляють у доленосну яму

Макіяж із порочним кольором обличчя

Щоб приховати свої швидкоплинні спокуси

Брудні та непривабливі маскування

Похмура і гірка зміна

Аудиторія, покалічена підсвідомістю

Тоне у ванні від власних сліз

І байдуже до своєї непоправної дурості

Залишиться загіпнотизованим цирком мук

Шути, квітка в піджаку

Проектування абсенту, що змушує забути про інерцію

Як пантомім, безмовний

Збитий, агонія

Аудиторія, власне... те, що від неї залишилося

Буду продовжувати аплодувати цьому жарту стоячи

Все ще не усвідомлюючи, гниє

Що вона сама — цирк туги