Neptune -

Years ago I came to you

down beneath your ripples

submitting to the mystery

of life beneath the waves.

Years I floated near you

swimming in your subterrain

rocking in the opium embrace

of Triton’s tomb.

Time I lost just fussing over

every little thing you asked for

let myself keep fading

silver fishes through my skin.

Somewhere I stopped breathing

but I missed the kiss of air

cut the waves and left you there

and ne’er returned again.

Someday in my castle keep

where rumors fly and questions creep

they’ll say to me, what of the lord of the deep?

I’ll say I knew him once but he was asleep.

There’s no light where you are, my Neptune

To the mountains I will fly, away from you

Free from the waves into new love’s arms

back to the realm of the sky.

Years ago I came to you

in love and doomed to drowning

beholden to the mystery

of life beneath the waves

Years I floated near you

I will never see again

how I could tarry in the opium embrace

of Triton’s tomb

Time I lost, just fussing over

every little thing you asked for

let myself keep fading,

silver fishes through my skin.

Somewhere I stopped breathing

but I missed the kiss of air

I cut the waves and left you there

and ne’er returned again.

Someday in my castle keep

where rumors fly and questions creep,

They’ll say to me, what of the lord of the deep?

I’ll say I knew him once, but he was asleep.

There’s no light where you are, my Neptune.

To the mountains I will fly, out of this gloom,

free from the waves into new love’s arms,

back to the realm of the sky.

Years ago I came to you

in love and doomed by what I knew

and though I miss the mystery now

of life beneath the waves

Thin air’s as sweet as water

when your body begs to breathe

and so I leave when I must leave

don’t weep for love I couldn’t save

All of us who dare to love are brave!

There’s no light where you are, my Neptune

To the mountains I will fly, away from you!

Free from the waves into new love’s arms

back where I belong!

There’s no light where you are, my Neptune!

To the mountains I will fly, out of this gloom,

free from the waves into new love’s arms,

back where I belong!

Someday they will ask me (going back where I belong)

and I will say

Someday they will ask me

they will say, what of the lord of the deep?

And I will say, I’ll say I knew him once

but he was asleep.

I’ll say I knew him once.

I’ll say I knew him, I knew him,

I knew him once…

Багато років тому я прийшов до  вас

внизу під твоїми брижами

підкорятися таємниці

життя під хвилями.

Роки, я пропливав біля тебе

плавати у вашому підземні

розгойдуватися в опіумних обіймах

гробниці Тритона.

Час, який я втратив, просто вередуючи

кожну дрібницю, про яку ви просили

дозволю собі згасати

срібні рибки крізь мою шкіру.

Десь я перестав дихати

але я скучив за поцілунком повітря

зрізав хвилі і залишив тебе там

і більше не повернувся.

Колись у моєму замку

де літають чутки і повзають питання

вони скажуть мені: що з володарем безодні?

Скажу, що колись знав його, але він спав.

Там, де ти, мій Нептуне, немає світла

У гори я полечу, геть від тебе

Звільнитися від хвиль в обійми нового кохання

назад у царство неба.

Багато років тому я прийшов до  вас

закоханий і приречений на втоплення

зобов’язаний таємниці

життя під хвилями

Роки, я пропливав біля тебе

Я ніколи більше не побачу

як я міг затриматися в опіумних обіймах

гробниці Тритона

Час, який я втратив, просто вередував

кожну дрібницю, про яку ви просили

дозволю собі згасати,

срібні рибки крізь мою шкіру.

Десь я перестав дихати

але я скучив за поцілунком повітря

Я зрізав хвилі й залишив тебе там

і більше не повернувся.

Колись у моєму замку

де літають чутки і повзають питання,

Вони скажуть мені: що з володарем безодні?

Скажу, що колись знав його, але він спав.

Там, де ти, мій Нептуне, немає світла.

У гори я полечу, з цього мороку,

вільний від хвиль в обійми нового кохання,

назад у царство неба.

Багато років тому я прийшов до  вас

закоханий і приречений на те, що я знав

і хоча зараз я сумую за таємницею

життя під хвилями

Розріджене повітря солодке, як вода

коли ваше тіло просить дихати

і тому я виходжу, коли му потрібно

не плач від любові, яку я не зміг врятувати

Усі ми, хто сміє любити, сміливі!

Там, де ти, мій Нептуне, немає світла

У гори я полечу, геть від тебе!

Звільнитися від хвиль в обійми нового кохання

туди, де я належу!

Там, де ти, нема світла, мій Нептуне!

У гори я полечу, з цього мороку,

вільний від хвиль в обійми нового кохання,

туди, де я належу!

Колись вони запитають мене (повернувшись туди, де я належу)

і я скажу

Колись вони мене запитають

вони скажуть: що з володарем безодні?

І я скажу, скажу, що знав його колись

але він спав.

Скажу, що колись знав його.

Я скажу, що я знав його, я знав його,

Я знала його колись…