Sempre Adiante - Ruxe Ruxe

Camiña en contra do vento e da marea

Saborea o que é a experiencia de bater sempre ca mesma pedra

Que ninguén entenda nin comparta a túa idea

Nin tampouco o teu camiño, pero arrea

Xa sei que a viaxe nesta noria te marea

Non che queda outra

Pois a vida é o noso billete neste traxecto cara a morte

Agárrate ben, abrocha o cinto e enche a bolsa de recordos, precisarémolos

Cando entremos no túnel e na escuridade dos vagóns e esteamos sós

É o principio o fin é ó final non temos medo pois

Estamos de paso pois

Pronto nos veremos neste novo comezo

De novo neste circo, neste círculo, de novo no circuíto

Esquivando outra vez o mesmo bache

Deixándoo atrás e mirando cara adiante

Cando menos o esperes e menos o necesites

As pantasmas viranche a buscar alí onde te atopes

E sacarán todo o lixo que tes gardado no piso (pra fóra)

Tes a síndrome de Dióxenes

Pero estabas limpo outrora

Lume purificador, queremos lume!

Lume pra que arda toda a merda que te afunde

Nese cemiterio de bágoas que non foron choradas

Chora como un home, sinte as puñaladas!

Cicatriz tras cicatriz, punto por punto

Sínte-las feridas do teu tempo no teu lombo

E pesan, ás veces escocen, ás veces, por sorte, na' máis que son roces

Temos que botarlle whisky e huevos pra que pechen

Pra que curen, pra que deixen de doer e que se borren (e non sanguen)

Temos que buscar a alegría na ironía de que o día a día é o único que temos

(rebelarse)

Espabila, non pares, apura, xa sabes que isto pra sempre non dura

Como non te organices colega non che vai dar tempo, teno por seguro

Pensar no futuro te agobia pois sabes que a morte non pode ter cura

Que a tumba está aí agardando por ti e que ata pagarás pola sepultura

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Sempre adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Sempre adiante!

Sobrevive, medra, deixa descendencia

É o único que se che pide a cambio da existencia

O demais (son) pallas mentais, (son) ños irreais, (son) aires que nublan a túa

cabeza

Da misa media, e do que digo eu máis media, nin a metade

Non asintas como un borrego non sintas medo

En realidade queremos, necesitamos, crernos importantes

Magnificarnos tanto fainos ser máis vulnerables

Crer que despois da morte hai outra vida

Crer que un deus observa todo dende arriba

E si te elixe a ti, te elixe a ti, vas ao ceo

Prefiro pensar que esta vida é todo o que teño

A familia, os colegas, dos meus amores

Son todo o que levarei para a miña tumba, aforra as flores

O motor é amor, combustión eterna

Fai que mereza a pena este paseo pola terra

O paso do tempo do que non escapa ninguén

Fainos máis fortes e aprendemos del

E ós que andan metendo paus nas rodas

Trónzallelos!

Non me fodas!

Espertei cun pesadelo, sumerxido nas profundidades mariñas

Vivilo para crelo!

Alí non existe a palabra piedade

Alí non chega a claridade

Só recordo moreas de sal na miña cara

E non podía ver nada

Pero espertei e saquei tódalas pantasmas a bailar

De unha en unha, tangos, muiñeiras, breakdance

A danza do sol!

Leveinas de paseo polo mundo e berramos

Na desgarradora danza do deserto

Agora ando esperto cunha grande lección

Que teño sempre de perto

O paso do tempo do que non fuxe ninguén

Fainos aprender do que pasa nel

Para ben e para mal: adiante!

Sen alentar

Espabila, non pares, apura, xa sabes que isto pra sempre non dura

Como non te organices colega non che vai dar tempo, teno por seguro

Pensar no futuro te agobia pois sabes que a morte non pode ter cura

Que a tumba está aí agardando por ti e que ata pagarás pola sepultura

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Sempre adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Adiante!

Sempre adiante!

Йди проти вітру та течії

Насолоджуйтеся враженнями від тіста semper ca misma pedra

Нехай ніхто не зрозуміє і не поділиться вашою ідеєю

І не ходити, а їздити

Я знаю, що від подорожі на цьому колесі огляду паморочиться голова

іншого немає

Pois a life is або наш квиток у цю подорож обличчям до смерті

Тримайся, пристебни пояс і поклади сумку з сувенірами, вони нам знадобляться

Коли ми входимо в тунель і в темряві, два вагони і ми самі

Це початок чи кінець, це кінець, ми цього не боїмося

Ми проходимо

Скоро ми побачимося в цьому новому початку

De novo в цьому цирку, в цьому колі, de novo немає схеми

Знову об’їзд або та ж вибоїна

Залишаючи позаду і дивлячись вперед

Коли менше або очікують і менше або потребують

Як привиди віранче шукати, де попадеться

Вони видалять усе, що ви зберегли на підлозі (pra fóra)

Синдром Tes to Dioxenes

Але ти був чистим outrora

Lume purifier, ми хочемо lume!

Запали так, щоб спалило все лайно, що топить тебе

На цьому цвинтарі багоас, що не займаються дурницями

Чора як чоловік, відчуй уколи!

Шрам за шрамом, стібок за стібком

Sinte-las рани роблять ваш час, а не ваш lombo

І важать, іноді колють, іноді, випадково, не більше, ніж тертя

Ми повинні кинути в них віскі та яйця, щоб вони могли печени

Щоб вони зажили, щоб вони перестали боліти і були стерті (і не кровоточили)

Ми маємо шукати радості в іронії, що день за днем ​​є єдиним, що ми маємо

(бунтувати)

Прокинься, не зупиняйся, поспішай, ти знаєш, що це не назавжди

Не організовуючись, колего, не встигнете, впевнений

Думки про майбутнє переповнюють вас, тому що ви знаєте, що смерть не може вас вилікувати

Що могила там тримає вас і що ви заплатите за поховання

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Завжди вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Завжди вперед!

Вижити, процвітати, залишити потомство

Це єдине, що вимагається в обмін на існування

O demais (є) pallas mentais, (є) ños unreais, (є) повітря, що тебе затьмарює

керівник

Дайте середню масу, і що я кажу, більше медіа, nin a metade

Не кивай, як баран, не бійся

Насправді ми хочемо, нам потрібно вірити в себе важливими

звеличувати себе настільки fainos бути більш вразливими

Вірити, що після смерті є інше життя

Вірити, що бог спостерігає за всім зверху

І якщо я виберу вас, я виберу вас, ви станете генеральним директором

Я віддаю перевагу думати, що це життя — це все або те, що я маю

Сім'ї, колегам, двом моїм коханням

Їх все я візьму собі на могилу, покрию квітами

О двигун — любов, вічне горіння

Вважаю, що це варте цієї прогулянки по землі

Про проведення часу, де ніхто не втече

Fainos сильніший, і ми вчимося з нього

Ті, хто ставить паузи в родах

Порубай їх!

Не трахай мене!

Я чекав з важким серцем, занурений у морську глибину

Живіть, щоб повірити в це!

Немає слова милосердя

Немає ясності

Я пам'ятаю лише більше солі на обличчі

І я нічого не бачив

Але я почекав і вивів усіх привидів танцювати

Від одного до одного, танго, муйнейра, брейкданс

Танець сонця!

Левейнас із світового турне та Беррамос

На карколомний танець пустелі

Тепер я чекаю великого уроку

У мене завжди перто

Або крок у часі, де немає жодної проблеми

Fainos дізнатися, що відбувається в

На добро і на зло: adiante!

відчувати заохочення

Прокинься, не зупиняйся, поспішай, ти знаєш, що це не назавжди

Не організовуючись, колего, не встигнете, впевнений

Думки про майбутнє переповнюють вас, тому що ви знаєте, що смерть не може вас вилікувати

Що могила там тримає вас і що ви заплатите за поховання

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Завжди вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Вперед!

Завжди вперед!