It Makes No Difference - Ruthie Foster

It makes no difference where I turn

I can’t get over you and the flame still burns

It makes no difference, night or day

The shadow never seems to fade away

And the sun don’t shine anymore

And the rains fall down on my door

Now there’s no love

As true as the love

That dies untold

But the clouds never hung so low before

It makes no difference how far I go

Like a scar, the hurt will always show

And it makes no difference who I meet

They’re just a face in the crowd on a dead-end street

And the sun don’t shine anymore

And the rains fall down on my door

These old love letters

Well, I just can’t keep

Just like the gambler says:

«Read 'em and weep»

And the dawn don’t rescue me no more

Without your love, I’m nothing at all

Like an empty hall, it’s a lonely fall

Since you’ve gone it’s a losing battle

Stampeding cattle, they rattle the walls

And the sun don’t shine anymore

And the rains fall down on my door

Well, I love you so much

That it’s all that I can do

Just to keep myself from telling you

That I never felt so alone before

Не має значення, куди я повернусь

Я не можу подолати тебе, а полум’я все ще горить

Це не важить ні ніч, ані день

Здається, що тінь ніколи не зникає

І сонце вже не світить

І дощі падають на мої двері

Тепер немає любові

Так само, як і любов

Це вмирає невимовно

Але ніколи раніше хмари не висіли так низько

Не має значення, як далеко я зайду

Як шрам, біль завжди буде видно

І не має значення, кого я зустрічаю

Вони лише обличчя у натовпі в тупику

І сонце вже не світить

І дощі падають на мої двері

Ці старі любовні листи

Ну, я просто не можу втриматися

Так само, як каже гравець:

«Прочитай їх і плач»

І світанок мене більше не рятує

Без твоєї любові я взагалі ніщо

Як порожній зал, це самотня осінь

Оскільки ви пішли, це програшна битва

Тупаючи худобу, вони брязкають стінами

І сонце вже не світить

І дощі падають на мої двері

Ну, я дуже тебе люблю

Це все, що я можу зробити

Просто щоб себе не казати

Що я ніколи раніше не відчував себе таким самотнім