Tempestade - RUSSA, Moços do Bêco

Ela tem marcas de quem lutou com o vento

Facas apontadas às costas de quem lutou com o medo

Achas do fogo da vida inglória, não guardou segredo

Queima toda a gente, quem te abraça e quem te aponta o dedo

E quem te aponta o dedo…

Não sabe que a tua mãe viveu marcada e pisada

E privada de viver debaixo da asa da felicidade

Fraca nunca foi, mas foi rumando ao vento sul

Dum lento cruel capitão que via a vida p’la garrafa

A escola até prepara a inocência conformista

P’ra um sistema que visa a vir tornar-te derrotada

Mal sabem eles que a capitã vazia vem montada

Num barco que não dá tréguas à conquista dessas águas

E vai rumando ao norte

A tua mãe amou-te só que a vida em vias de ser roubada

Deixou-te o capitão da morte

Agora ruma a outra casa

P’ra onde quer que ela te traga norte

Inspira, expira

Aspira o estigma e cospe fora

(Aspira o estigma e cospe)

Espiral

Mar revolto há-de inspirá-la

Mágoa em mala.

Vai torná-la em arte

Maga, faz a escala.

Parte

Barco rumo ao porto a norte

Forte capitã

Inspira, expira

(Inspira, expira)

Ondas elevam o mastro

Sem nunca deitar abaixo a mestre

Sobra só falar que a leste

Sopra à sombra quem quer vê-la ao mar

Espelho, vê Lamar

Ela consegue amarar e

Nadar a puxar o barco

Capitã na tempestade

Capitão na tempestade

Capitã na tempestade

Capitão na tempestade

Capitã na tempestade

Capitão na tempestade

Coabitam com sonhos

Sonhos afogados

5:30, acordei com um caderno

Ao lado, um demónio, copo vazio

Caneta sem tinta não me facilita a escrita

Eu passo-me, fico doentio

Penso na minha mãe cada vez pior

Vejo a minha filha cada vez maior

Eu ‘tou com os Moços do Bêco, os do Sado

Os do rap, os do fado

Os do feito e conquistado

Vê pai como o tempo passa, és avô com os olhos em água

E eu com água nos olhos

A ver-te em ruína p’los cantos da casa

E na barca da vida o tempo passa

A vida é sina, a vida ensina ou não?

Ou, imagina o teu nome na praça a fintar a vida então

Não largues a tua mão no meu leme

Não queres assumir-te nesse posto

Ou conta-me as procelas que já viste

E acorda as cicatrizes no meu rosto

Não largues a tua mão no meu leme

Não queres assumir-te nesse posto

Ou conta-me as procelas que já viste

E acorda as cicatrizes no meu rosto

Coisa nenhuma do que tem veio por escolha

Nem ter a vida nas mãos nem numa folha

Ela deixou a narração do vazio imutável

Tudo é um espelho quando presa nas paredes duma bolha

Coisa nenhuma do que tem veio por reza

O alcoolismo do pai, o prato vazio na mesa

Só escolheu ser forte e reinventar o norte

P’ra capitanear as falhas da Mãe Natureza

Noel Rosa em vinil, uma pausa em Lauryn Hill

Uma Dupont ou uma Bic e alguma água d’olvidar no cantil

P’ra afinar no lancil

Não quero ser igual a ele, nem a mim…

Nem a quem a vida fez já vil!

Nada do que tem veio por si…

Lêncio, é tudo o que resta nas arestas do vazio

As vagas em redor podiam lembrar amor

Mas este mar é radioativo e acorda em Chernobyl

Eu só queria ver a quilha do batel

No fluxo da cartilha da felicidade

Mas no meu caso j’oublie que je m’appelle

Invencível capitã sobre um barco de papel

Mas no meu caso j’oublie que je m’appelle

Imperecível capitã sobre um barco de papel

Capitã na tempestade

Capitão na tempestade

Capitã na tempestade

Capitão na tempestade

Capitã na tempestade

Capitão na tempestade

Coabitam com sonhos

Sonhos afogados

На ній знаки тих, хто боровся з вітром

Ножі, спрямовані в спину тих, хто боровся зі страхом

Думаєш про вогонь безславного життя, він не таємничав

Спали всіх, хто тебе обіймає і хто на тебе пальцем показує

А хто на вас пальцем показує...

Ти не знаєш, що твою маму мітили і топтали

І позбавили життя під крилом щастя

Фрака ніколи не було, але вона йшла до південного вітру

Про повільного жорстокого капітана, який бачив життя крізь пляшку

Школа готує навіть конформістську невинність

Для системи, яка прагне зробити вас переможеними

Вони навіть не знають, що пустий капітан приїжджає верхи

У човні, який не дає спокою підкоренню цих вод

І йде на північ

Мати тебе любила, але життя ось-ось вкрадуть

Капітан смерті покинув вас

Тепер іди в інший будинок

Куди б це не привело вас на північ

Вдихати видихати

Аспірує рильце і випльовує його

(Аспірує клеймо і випльовує)

Спіраль

Бурхливе море надихне її

Печаль у валізі.

Перетворить це на мистецтво

Мага, зробіть масштаб.

частина

Човен прямує до порту на північ

сильний капітан

Вдихати видихати

(Вдихати видихати)

Хвилі піднімають щоглу

Ніколи не принижуючи майстра

Залишається лише сказати, що на схід

Дме в тіні, хто хоче це побачити на морі

Дзеркало см. Ламар

Вона може любити і

Плавання тягнучи човен

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

Співжиття з мріями

потонули мрії

5:30 ранку, я прокинувся з блокнотом

Поруч демон, порожня склянка

Ручка без чорнила не полегшує написання

Я божеволію, я хворію

Я думаю про те, що моїй мамі стає все гірше і гірше

Я бачу, що моя дочка стає більшою

Я з Moços do Bêco, Moços do Sado

Хто з репу, хто з фаду

Зроблене та переможене

Дивись, тато, як час минає, ти дідусь з очима в воду

А в мене сльоза в очах

Бачити вас у руїнах за рогами будинку

А на човні життя час плине

Життя – це доля, життя вчить чи ні?

Або уявіть, що ваше ім’я в квадраті утворює життя

Не відпускай свою руку на моє кермо

Ви не хочете займати цю позицію

Або розкажи мені про бурі, які ти бачив

І розбуди шрами на моєму обличчі

Не відпускай свою руку на моє кермо

Ви не хочете займати цю позицію

Або розкажи мені про бурі, які ти бачив

І розбуди шрами на моєму обличчі

Нічого з того, що ви прийшли за власним вибором

Життя ні в руках, ні на аркуші

Вона залишила розповідь про порожнечу незмінною

Усе є дзеркалом, коли потрапило в стінки міхура

Нічого з того, що він отримав, не прийшло через молитву

Алкоголізм батька, порожня тарілка на столі

Він просто вирішив бути сильним і заново винайти Північ

Щоб подолати невдачі матінки-природи

Ноель Роза на вінілі, перерва на Лорін Хілл

Dupont або Bic і трохи d'olvidar води в їдальні

Для тонкої настройки бордюру

Я не хочу бути таким, як він, чи я...

Навіть не ті, кого життя вже зробило мерзенними!

Нічого він не прийшов сам...

Ленсіо, це все, що залишилося на краях порожнечі

Вакансії навколо можуть нагадувати вам про кохання

Але це море радіоактивне і прокидається в Чорнобилі

Я просто хотів побачити кіль човна

У потоці буклета щастя

Але в моєму випадку j'oublie que je m'appelle

Непереможний капітан на паперовому кораблику

Але в моєму випадку j'oublie que je m'appelle

Нетлінний капітан на паперовому кораблику

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

капітан у шторм

Співжиття з мріями

потонули мрії