Cygnus X-1 Book II: Hemispheres - Rush

When our weary world was young

The struggle of the ancients first began

The gods of love and reason

Sought alone to rule the fate of man

They battled through the ages

But still neither force would yield

The people were divided

Every soul a battlefield

Every soul a battlefield

II.

Apollo

«I bring truth and understanding

I bring wit and wisdom fair

Precious gifts beyond compare

We can build a world of wonder

I can make you all aware

I will find you food and shelter

Show you fire to keep you warm

Through the endless winter storm

You can live in grace and comfort

In the world that you transform»

The people were delighted

Coming forth to claim their prize

They ran to build their cities

And converse among the wise

But one day the streets fell silent

Yet they knew not what was wrong

The urge to build these fine things

Seemed not to be so strong

The wise men were consulted

And the Bridge of Death was crossed

In quest of Dionysus

To find out what they had lost

«I bring love to give you solace

In the darkness of the night

In the Heart’s eternal light

You need only trust your feelings

Only love can steer you right

I bring laughter, I bring music

I bring joy and I bring tears

I will soothe your primal fears

Throw off those chains of reason

And your prison disappears»

The cities were abandoned

And the forests echoed song

They danced and lived as brothers

They knew love could not be wrong

Food and wine they had aplenty

And they slept beneath the stars

The people were contented

And the gods watched from afar

But the winter fell upon them

And it caught them unprepared

Bringing wolves and cold starvation

And the hearts of men despaired

The universe divided

As the heart and mind collided

With the people left unguided

For so many troubled years

In a cloud of doubts and fears

Their world was torn asunder into hollow

Hemispheres

Some fought themselves, some fought each other

Most just followed one another

Lost and aimless like their brothers

For their hearts were so unclear

And the truth could not appear

Their spirits were divided into blinded

Hemispheres

Some who did not fight

Brought tales of old to light

'My Rocinante sailed by night

On her final flight'

To the heart of Cygnus' fearsome force

We set our course

Spiralled through that timeless space

To this immortal place

I have memory and awareness

But I have no shape or form

As a disembodied spirit

I am dead and yet unborn

I have passed into Olympus

As was told in tales of old

To the city of Immortals

Marble white and purest gold

I see the gods in battle rage on high

Thunderbolts across the sky

I cannot move, I cannot hide

I feel a silent scream begin inside

Then all at once the chaos ceased

A stillness fell, a sudden peace

The warriors felt my silent cry

And stayed their struggle, mystified

Apollo was astonished

Dionysus thought me mad

But they heard my story further

And they wondered and were sad

Looking down from Olympus

On a world of doubt and fear

Its surface splintered into

Sorry Hemispheres

They sat a while in silence

Then they turned at last to me

'We will call you Cygnus

The god of Balance you shall be'

We can walk our road together

If our goals are all the same

We can run alone and free

If we pursue a different aim

Let the truth of love be lighted

Let the love of truth shine clear

Sensibility, armed with sense and liberty

With the heart and mind united in a single perfect sphere

Коли наш змучений світ був молодим

Спочатку почалася боротьба стародавніх

Боги любові й розуму

Шукав самотужки керувати долею людини

Вони воювали крізь віки

Але все одно жодна сила не піддалася

Народ розділився

Кожна душа поле битви

Кожна душа поле битви

II.

Аполлон

«Я несу правду і розуміння

Я приношу розум і мудрість справедливо

Незрівнянні цінні подарунки

Ми можемо побудувати світ див

Я можу повідомити вам усіх

Я знайду тобі їжу та притулок

Покажіть вам вогонь, щоб зігріти вас

Крізь нескінченну зимову грозу

Ви можете жити в благодаті й комфорті

У світі, який ти перетворюєш»

Народ був у захваті

Виходять, щоб отримати свій приз

Вони побігли будувати свої міста

І спілкуйтеся між мудрими

Але одного разу вулиці затихли

Але вони не знали, що сталося

Бажання створювати ці чудові речі

Здавалося, не такий сильний

З мудрецями порадилися

І Міст Смерті був перетнутий

У пошуках Діоніса

Щоб дізнатися, що вони втратили

«Я приношу любов, щоб дати вам розраду

У темряві ночі

У вічному світлі Серця

Потрібно лише довіряти своїм почуттям

Тільки любов може направити вас правильно

Я приношу сміх, я приношу музику

Я приношу радість і приношу сльози

Я заспокою твої первинні страхи

Відкиньте ці ланцюги розуму

І твоя в'язниця зникає»

Міста були занедбані

І ліси лунали пісню

Вони танцювали й жили як брати

Вони знали, що любов не може бути помилковою

Їжі та вина у них було вдосталь

І вони спали під зірками

Народ був задоволений

А боги спостерігали здалеку

Але на них напала зима

І це застало їх непідготовленими

Приведення вовків і холодний голод

І серця людей зневірилися

Всесвіт розділився

Коли серце і розум зіткнулися

З людьми, що залишилися без керування

За стільки неспокійних років

У хмарі сумнівів і страхів

Їхній світ розірвався на частини

півкулі

Хтось воював сам, хтось воював один з одним

Більшість просто йшли один за одним

Втрачені й безцільні, як їхні брати

Бо їхні серця були такими неясними

І правда не могла виявитися

Їхні духи розділилися на сліпих

півкулі

Деякі, хто не воював

Висвітлювали старі історії

«Мій «Росінант» плив уночі

У її останній рейс"

У серце страшної сили Лебедя

Ми встановили свій курс

Пролетів крізь цей позачасовий простір

У це безсмертне місце

У мене є пам’ять і усвідомлення

Але в мене немає ні форми, ні форми

Як безтілесний дух

Я мертвий і ще ненароджений

Я перейшов на Олімп

Як сказано у старих казках

До міста безсмертних

Білий мармур і найчистіше золото

Я бачу богів у бойовій люті на висоті

По небу громи

Я не можу рухатися, не можу сховатися

Я відчуваю, як усередині починається тихий крик

Тоді хаос одразу припинився

Настав тиша, раптовий спокій

Воїни відчули мій тихий крик

І зупинилася їх боротьба, спантеличена

Аполлон був здивований

Діоніс вважав мене божевільним

Але вони почули мою історію далі

А вони дивувалися і сумували

Дивлячись вниз з Олімпу

У світі сумнів і страхів

Його поверхня розкололася

Вибачте півкулі

Якийсь час вони сиділи в мовчанні

Тоді вони нарешті звернулися до мене

— Ми будемо називати вас Лебедем

Ти будеш богом рівноваги"

Ми можемо пройти нашою дорогою разом

Якщо всі наші цілі однакові

Ми можемо бігати самі й безкоштовно

Якщо ми переслідуємо іншу ціль

Нехай осяяться правда любові

Нехай любов до правди сяє ясно

Чуйність, озброєна почуттям і свободою

З серцем і розумом, об’єднаними в єдину ідеальну сферу