2112 (Temples of Syrinx) - Rush

II.

Temples of Syrinx

… The massive grey walls of the Temples rise from the heart of every

Federation city.

I have always been awed by them, to think that every single

facet of every life is regulated and directed from within!

Our books, our

music, our work and play are all looked after by the benevolent wisdom of the

priests…

We’ve taken care of everything

The words you hear the songs you sing

The pictures that give pleasure to you eyes.

It’s one for all and all for one

We work together common sons

Never need to wonder how or why.

We are the Priests, of the Temples of Syrinx

Our great computers fill the hallowed halls.

We are the Priests, of the Temples of Syrinx

All the gifts of life are held within our walls.

Look around this world we made

Equality our stock in trade

Come and join the Brotherhood of Man

Oh what a nice contented world

Let the banners be unfurled

Hold the Red Star proudly high in hand.

We are the Priests, of the Temples of Syrinx

Our great computers fill the hallowed halls.

We are the Priests, of the Temples of Syrinx

All the gifts of life are held within our walls.

III.

Discovery

… Behind my beloved waterfall, in the little room that was hidden beneath

the cave, I found it.

I brushed away the dust of the years, and picked it up,

holding it reverently in my hands.

I had no idea what it might be, but it was

beautiful …

… I learned to lay my fingers across the wires, and to turn the keys to make

them sound differently.

As I struck the wires with my other hand, I produced

my first harmonious sounds, and soon my own music!

How different it could be from the music of the Temples!

I can’t wait to tell the priests about it!

…

What can this strange device be?

When I touch it, it gives forth a sound

It’s got wires that vibrate and give music

What can this thing be that I found?

See how it sings like a sad heart

And joyously screams out its pain

Sounds that build high like a mountain

Or notes that fall gently like rain.

I can’t wait to share this new wonder

The people will all see its light

Let them all make their own music

The Priests praise my name on this night.

IV.

Presentation

… In the sudden silence as I finished playing, I looked up to a circle of grim, expressionless faces.

Father Brown rose to his feet, and his somnolent

voice echoed throughout the silent Temple Hall.

…

… Instead of the grateful joy that I expected, they were words of quiet

rejection!

Instead of praise, sullen dismissal.

I watched in shock and horror

as Father Brown ground my precious instrument to splinters beneath his feet…

I know it’s most unusual

To come before you so But I’ve found an ancient miracle

I thought that you should know

Listen to my music

And hear what it can do There’s something here as strong as life

I know that it will reach you.

Yes, we know it’s nothing new

It’s just a waste of time

We have no need for ancient ways

The world is doing fine

Another toy will help destroy

The elder race of man

Forget about your silly whim

It doesn’t fit the plan.

I can’t believe you’re saying

These things just can’t be true

Our world could use this beauty

Just think what we might do.

Listen to my music

And hear what it can do There’s something here as strong as life

I know that it will reach you.

Don’t annoy us further

We have our work to do.

Just think about the average

What use have they for you?

Another toy will help destroy

The elder race of man

Forget about your silly whim

It doesn’t fit the plan.

V. Oracle: The Dream

… I guess it was a dream, but even now it all seems so vivid to me.

Clearly

yet I see the beckoning hand of the oracle as he stood at the summit of the

staircase …

… I see still the incredible beauty of the sculptured cities and the pure

spirit of man revealed in the lives and works of this world.

I was overwhelmed

by both wonder and understanding as I saw a completely different way to life, a way that had been crushed by the Federation long ago.

I saw now how

meaningless life had become with the loss of all these things …

I wandered home though the silent streets

And fell into a fitfull sleep

Escape to realms beyond the night

Dream can’t you show me the light?

I stand atop a spiral stair

An oracle confronts me there

He leads me on light years away

Through astral nights, galactic days

I see the works of gifted hands

That grace this strange and wondrous land

I see the hand of man arise

With hungry mind and open eyes

They left the planet long ago

The elder race still learn and grow

Their power grows with purpose strong

To claim the home where they belong

Oh, to tear the Temples down…

Oh, to change.

VI.

Soliloquy

… I have not left this cave for days now, it has become my last refuge in my total despair.

I have only the music of the waterfall to comfort me now.

I can no longer live under the control of the Federation, but there is no other

place to go.

My last hope is that with my death I may pass into the world of my dream, and know peace at last.

The sleep is still in my eyes

The dream is still in my head

I heave a sigh and sadly smile

And lie a while in bed

I wish that it might come to pass

Not fade like all my dreams

Just think of what my life might be In a world like I have seen

I don’t think I can carry on Carry on this cold and empty life

Oh… noo.

My spirits are low in the depths of despair

My lifeblood spills over.

VII.

The Grand Finale

Attention all Planets of the Solar Federation

Attention all Planets of the Solar Federation

Attention all Planets of the Solar Federation

We have assumed control.

We have assumed control.

We have assumed control.

II.

Храми Сиринкса

… Масивні сірі стіни Храмів піднімаються з серця кожного

Місто федерації.

Я завжди трепетно ​​ставився до них, думаючи, що кожен окремо

грань кожного життя регулюється та спрямовується зсередини!

Наші книги, наші

музикою, нашою роботою та грою опікується доброзичлива мудрість 

священики…

Ми подбали про все

Слова, які ви чуєте, пісні, які ви співаєте

Картинки, які радують очі.

Це один за всіх і всі за одного

Ми працюємо разом спільні сини

Ніколи не потрібно задумуватися, як і чому.

Ми — Жерці Храмів Сиринкса

Наші чудові комп’ютери заповнюють святі зали.

Ми — Жерці Храмів Сиринкса

Усі подарунки життя зберігаються в наших стінах.

Подивіться навколо цього світу, який ми створили

Рівність наших акцій у торгівлі

Приходьте та приєднуйтеся до Братства людей

Ой, який гарний задоволений світ

Нехай банери розгортаються

Тримайте червону зірку гордо високо в руці.

Ми — Жерці Храмів Сиринкса

Наші чудові комп’ютери заповнюють святі зали.

Ми — Жерці Храмів Сиринкса

Усі подарунки життя зберігаються в наших стінах.

III.

Відкриття

… За моїм улюбленим водоспадом, у маленькій кімнаті, яка ховалася під ним

печера, я знайшов її.

Я змахнув пил років і підняв його,

благоговійно тримаю його в руках.

Я поняття не мав, що це може бути, але це було

гарний …

… Я навчився прокладати пальці поперек дротів і повертати ключі, щоб зробити

вони звучать по-різному.

Коли я вдарив по дротах другою рукою, я випустив

мої перші гармонійні звуки, а незабаром і моя власна музика!

Наскільки вона може відрізнятися від музики The Temples!

Я не можу дочекатися, щоб розповісти про це священикам!

…

Що може являти собою цей дивний пристрій?

Коли я торкаюся до нього, він видає звук

Він має дроти, які вібрують і видають музику

Що це за річ, яку я знайшов?

Подивіться, як воно співає, як сумне серце

І радісно викрикує свій біль

Звуки, які піднімаються високо, як гора

Або ноти, які м’яко падають, як дощ.

Я не можу дочекатися, щоб поділитися цим новим дивом

Люди всі побачать його світло

Нехай усі створюють власну музику

Священики прославляють моє ім’я цієї ночі.

IV.

Презентація

… У раптовій тиші, коли я закінчив грати, я подивився на коло похмурих, безвиразних облич.

Отець Браун підвівся на ноги, і він заспаний

голос луною пролунав у мовчазній Залі Храму.

…

… Замість вдячної радості, яку я очікував, це були слова тиші

відмова!

Замість похвали — похмуре звільнення.

Я дивився в шокі та жаху

коли отець Браун розмел мій дорогоцінний інструмент на осколки під його ногами...

Я знаю, що це дуже незвичайно

Щоб перед тобою так Але я знайшов давнє диво

Я думав, що ти маєш знати

Слухайте мою музику

І послухай, що він може Тут є щось таке сильне, як життя

Я знаю, що воно дійде до вас.

Так, ми знаємо, що в цьому немає нічого нового

Це просто марна трата часу

Нам не потрібні стародавні шляхи

У світі все добре

Інша іграшка допоможе знищити

Старша раса людини

Забудь про свою дурну примху

Це не відповідає плану.

Я не можу повірити, що ти кажеш

Ці речі просто не можуть бути правдою

Наш світ міг би використати цю красу

Тільки подумайте, що ми можемо зробити.

Слухайте мою музику

І послухай, що він може Тут є щось таке сильне, як життя

Я знаю, що воно дійде до вас.

Не дратуйте нас далі

У нас є робота.

Просто подумайте про середнє значення

Яка користь від них для вас?

Інша іграшка допоможе знищити

Старша раса людини

Забудь про свою дурну примху

Це не відповідає плану.

В. Оракул: Сон

… Мабуть, це був сон, але навіть зараз усе це здається мені таким яскравим.

Ясно

але я бачу вабить руку оракула, коли він стояв на вершині

сходи…

… Я все ще бачу неймовірну красу скульптурних міст і чистоту

дух людини, розкритий у життях і роботах цього світу.

Я був приголомшений

і з подивом, і з розумінням, оскільки я побачив зовсім інший спосіб життя, шлях, який давно знищила Федерація.

Тепер я побачив як

життя стало безглуздим із втратою всіх цих речей...

Я побрела додому тихими вулицями

І заснув

Втеча в світи за межами ночі

Мрієш, ти не можеш показати мені світло?

Я стою на гвинтових сходах

Там зі мною стикається оракул

Він веде мене на світлові роки

Через астральні ночі, галактичні дні

Я бачу роботи обдарованих рук

Що прикрашає цю дивну і дивовижну землю

Я бачу, як піднімається рука людини

З голодним розумом і відкритими очима

Вони давно покинули планету

Старша раса все ще вчиться і росте

Їх сила зростає разом із сильним призначенням

Щоб вимагати дім, де вони належать

О, зруйнувати Храми…

О, змінитися.

VI.

монолог

… Я не виходжу з цієї печери вже кілька днів, вона стала моїм останнім притулком у цілковому розпачі.

Зараз у мене є тільки музика водоспаду, щоб мене втішити.

Я більше не можу жити під контролем Федерації, але іншого немає

куди піти.

Моя остання надія полягає в тому, що зі смертю я зможу перейти у світ своєї мрії та нарешті пізнаю спокій.

Сон все ще в моїх очах

Мрія все ще в моїй голові

Я зітхаю і сумно посміхаюся

І полежати трохи в ліжку

Я бажаю, щоб це збулося

Не згасне, як усі мої мрії

Просто подумайте, яким би могло бути моє життя в такому світі, який я бачив

Я не думаю, що зможу продовжувати це холодне й порожнє життя

О… ні.

Мій дух пригнічений у глибині розпачу

Моя життя проливається.

VII.

Великий фінал

До уваги всіх планет Сонячної Федерації

До уваги всіх планет Сонячної Федерації

До уваги всіх планет Сонячної Федерації

Ми взяли контроль.

Ми взяли контроль.

Ми взяли контроль.