Sotasokea - Ruoska

Menetetty, sirpaleina, liian rikki korjaantumaan

Tajusimme liian myöhään, ei se koskaan toiminutkaan

Romuttuneet ihanteemme yli kaiken vaatii tilaa

Miksi kieltää, kun hyvin tietää, sitä niellä saa mitä pilaa

Niin eksyksiin ikiyöhön jäin

Kanssa aaveiden, jotka yksin näin

Silmin puhjennein, verta kynsissäin

Kanssa aaveiden, jotka yksin näin

Sotasokeana soitellen sotaan, rinta paljaana rintaman usvaan

Elämme täysillä raahautumalla, läpi rinnan ammuttu nuoli

Sinussa ainut haaveeni syntyi, eli yön, päivän ja kuoli

Turha kaivaa tunneleita, niiden päässä taivas on musta

Niin eksyksiin ikiyöhön jäin

Kanssa aaveiden, jotka yksin näin

Silmin puhjennein, verta kynsissäin

Kanssa aaveiden, jotka yksin näin

Niin eksyksiin ikiyöhön jäin

Kanssa aaveiden, jotka yksin näin

Silmin puhjennein, verta kynsissäin

Kanssa aaveiden, jotka yksin näin

Втрачений, уламками, надто зламаний, щоб відновити

Ми зрозуміли занадто пізно, це ніколи не спрацювало

Відкинутий наші ідеали понад усе вимагає місця

Навіщо заперечувати, коли добре знаєш, можна проковтнути

Я заблукав цілу ніч

З привидами, які одні бачили це

Очі лопаються, кров на нігтях

З привидами, які одні бачили це

Як війна сліпий, грає у війну, оголю груди в тумані фронтового

Ми живемо в повному напруженні, стріла в груди

В мені народився мій єдиний сон, тобто ніч, день і помер

Марно копати тунелі, небо на їх кінцях чорне

Я заблукав цілу ніч

З привидами, які одні бачили це

Очі лопаються, кров на нігтях

З привидами, які одні бачили це

Я заблукав цілу ніч

З привидами, які одні бачили це

Очі лопаються, кров на нігтях

З привидами, які одні бачили це