An Ubhal as Airde - Runrig

The Cutter And The Clan

An Ubhal As Airde

Comhla rium

A tha thu an drasd

Mo shuilean duinte, mo chuimhne dan

Nam sheasamh a' coimhead

Gach cnoc is gach traigh

Is an siol a dh’fhag thu ann a 'fas

Tha an garradh lan

Le craobhan treun

Le meas a' fas dhuinn ann ri bhuain

Ubhlan abaich

Milis geur

Ach tha aon ubhal nach ruig sinn idir air

Is co 'nar measg

A mhaireas la

Seachad air am is air oidhche fhein

A liuthad uair

A shreap mi suas

Airson an ubhal as airde chur gu beul

Seididh gaoth is dearrsaidh grian

Tro mheas nan craobhan lin gu lin

Ach thig an la is thig an t-am

Airson an ubhal as airde

Air a' chraobh a bhuain

The Highest Apple

At present

All you were is with me

My eyes closed, my memory confident

Standing here watching

Each hill and shoreline

With the seed you left

Still growing

The garden is well stocked

With mighty trees

With fruit growing for the whole world

Ripe, sweet

And bitter apples

And the one apple

That is beyond reach

Who amongst us

Can exist a single day

Beyond our own time and our own limits

Countless and futile

Are times I’ve climbed

To reach and taste

The forbidden fruit

The winds will blow

And the sun will shine

From generation to generation

Through the trees of the garden

But the day and the hour

Will surely come

To take the highest apple

From the knowledge tree

Різак і клан

 Ubhal As Airde

Комларіум

A tha thu an drasd

Mo shuilean duinte, mo chuimhne dan

Nam sheasamh a' coimhead

Gach cnoc — це gach traigh

Is an siol a dh’fhag thu ann a 'fas

Tha an garradh lan

Le craobhan treun

Le meas a' fas dhuinn ann ri bhuain

Убхлан абайч

Milis geur

Ach tha aon ubhal nach ruig sinn idir air

Є ко 'нар мі

A mhaireas la

Seachad air am — air oidhche fhein

A liuthad uair

A shreap mi suas

Airson an ubhal як airde chur gu beul

Сейдід ґаот — це діррсаїд ґріан

Tro mheas nan craobhan lin gu lin

Ach thig an la is thig an t-am

Airson an ubhal як airde

Air a' chraobh a bhuain

Найвище яблуко

Наразі

Все, що ти був, — це зі мною

Мої очі закриті, моя пам’ять впевнена

Стоять тут і спостерігають

Кожен пагорб і берегова лінія

З насінням, яке ви залишили

Все ще росте

Сад добре укомплектований

З могутніми деревами

З вирощуванням фруктів для всього світу

Стиглі, солодкі

І гіркі яблука

І одне яблуко

Це за межами досяжності

Хто з нас

Може існувати один день

Поза власним часом і власними межами

Безліч і марно

Часи, коли я піднімався

Досягнути й скуштувати

Заборонений плід

Подуть вітри

І сонце світить

Від покоління до покоління

Крізь дерева саду

Але день і година

Обов'язково прийде

Щоб взяти найвище яблуко

З дерева знань