Не зови меня красивою - Руки Вверх!

Не зови меня красивою,

Я ведь вовсе не красивая.

Не зови голубоглазою,

Златовласой не зови.

Я совсем — совсем обычная,

Может просто симпатичная.

А люблю тебя красивого,

Не стыдясь своей,

Не стыдясь своей любви.

Я не знаю что же все-таки,

Ты нашел во мне особого?

Говоря по правде боязны

Мне признания твои.

Говорят подружки: Глупая!

Полюбила на беду свою.

Ну, а я люблю ни капельки

Не стыдясь своей,

Не стыдясь своей,

Не стыдясь своей любви.

Я сама не редко чувствую,

Что немного стала грустною.

Только грусть во мне вся светлая,

Как и песни, все твои.

Может нам с тобой не вместе быть,

Не в одной воде до счастья плыть.

Все равно я очень счастлива

От моей любви,

От моей любви к тебе.

Не клич мене красивою,

Я бо зовсім не красива.

Не клич блакитноокою,

Златовласою не клич.

Я зовсім — зовсім звичайна,

Може просто симпатична.

А люблю тебе гарного,

Не соромлячись своєї,

Не соромлячись свого кохання.

Я не знаю що ж все-таки,

Ти знайшов у мені особливого?

Говорячи по правді боязні

Мені твої визнання.

Кажуть подруги: Дурна!

Полюбила на свою біду.

Ну, а я люблю ні крапельки

Не соромлячись своєї,

Не соромлячись своєї,

Не соромлячись свого кохання.

Я сама не рідко відчуваю,

Що трохи стала сумною.

Тільки сум у мені весь світлий,

Як і пісні, всі твої.

Може нам із тобою не разом бути,

Не в одній воді до щастя плисти.

Все одно я дуже щаслива

Від моєї любові,

Від моєї любові до тебе.