Hässlich - Ruffiction

Als ich neun war wurde ich vor meiner Schule so geschlagen

Dass die Zähne rumgeflogen sind wie Pusteblumensamen

Habe den Lehrern dann erzählt ich wäre hingefallen beim fangen spielen (naja)

Weil man das macht, wenn man misshandelt wird

Hab vor meinen Eltern meine Fresse gehalten

Und jede schlaflose Nacht gehofft auf bessere Zeiten

Hab von Columbine gehört und wusste, dass ich nicht alleine bin

Hab mir im selben Jahr vom Weihnachtsmann ne Forty-Five gewünscht

Zu klein, zu dick, zu seltsam.

Schreie schweigend diese Welt an

Und werd' wieder abgeholt von mein' verzweifelten Eltern

Diese Scheiße ist der Grund, dass ich so komisch bin

Ich hab mir als ich zehn war zum Geburtstag nur den Tod gewünscht

Wir haben Narben auf der Haut, man nennt uns hässlich

Und jeder Schlag in meinen Bauch, man ich vergess' nicht

Ob es im Schlaf in meinem Traum oder in echt ist

Junge, ich vergesse keine Träne, keinen Tropfen Blut

Nein, ihr seid nicht stark, denn ihr seid schwach ja, weil sie sich in Gruppen

sammeln

Und sich dann plötzlich für unbesiegbar oder King Kong halten

Und dann suchen sie sich Leute aus, die nicht gerade die stärksten sind

Alleine seid ihr auch schwach, weil ihr euch dann nicht mehr wehren könnt

Und sowas ist mir damals auch schon mal passiert

Auf dem Schulhof wurde ich angespuckt und dann schikaniert

Doch ich habe mich gewehrt und ihnen Grenzen gezeigt

Ich lass das nicht mit mir machen ganz egal wie viele ihr seid

Und nach dem Schulunterricht haben sie dann auf mich gewartet

Mit fünfzehn Leuten auf mich losgegangen und mich geschlagen

Danach hab ich mir ganz alleine jeden Einzelnen gepackt

Und ihnen beigebracht, dass man mit mir sowas bestimmt nicht macht

Wir haben Narben auf der Haut, man nennt uns hässlich

Und jeder Schlag in meinen Bauch, man ich vergess' nicht

Ob es im Schlaf in meinem Traum oder in echt ist

Junge, ich vergesse keine Träne, keinen Tropfen Blut

Er war der Sonderling der Schule ohne jegliche Freunde

Und jede Pause gab es Schläge von den selben zehn Leuten

Verletzt, bespuckt, getreten, an die Wand geschubst

Und ich stand wie ein Vollidiot daneben, hab gelacht und ihn mitangespuckt

Zu jung um zu verstehen was man ihm antut

Zu dumm um zu gestehen, dass man sein Leben vor die Wand fuhr

Den Stolz zweier Elternteile mit Scheiße beschmutzt

Und ja ich schäm mich bis heute für jeden Schlag auf die Brust

Und er verfiel in Depressionen als er älter wurd'

Begann, sich braunes Zeug zu spritzen, musste klauen und wurde obdachlos

Vielleicht hätt' er ein gutes Leben führen können mit Haus und Boot

Doch starb er mit Mitte 20 völlig einsam seinen Drogentod

Wir haben Narben auf der Haut, man nennt uns hässlich

Und jeder Schlag in meinen Bauch, man ich vergess' nicht

Ob es im Schlaf in meinem Traum oder in echt ist

Junge, ich vergesse keine Träne, keinen Tropfen Blut

Коли мені було дев’ять, мене так били перед школою

Щоб зуби облітали, як насіння кульбаби

Потім я сказав вчителям, що впав, граючи в тег (ну)

Тому що це те, що ви робите, коли вас зловживають

Заткнись перед моїми батьками

І кожну безсонну ніч сподіваючись на кращі часи

Чув про Коломбіну і знав, що я не один

Того ж року я побажав від Санти Сорок п’ять

Занадто маленький, занадто товстий, занадто дивний.

Кричи в тиші на цей світ

І був знову підхоплений моїми відчайдушними батьками

Через це лайно я такий дивний

Коли мені було десять, я бажав смерті лише на день народження

У нас на шкірі є шрами, нас називають потворними

І кожен удар кулаком у живіт, чоловіче, я не забуваю

Чи то уві сні уві сні, чи в реальності

Хлопче, я не забув сльозу, краплю крові

Ні, ви не сильні, тому що ви слабкі, так, тому що вони в групах

збирати

А потім раптом подумаєш, що ти непереможний або Кінг-Конг

А потім вибирають людей, які не зовсім сильні

Поодинці ти теж слабкий, бо тоді ти вже не зможеш захиститися

І ось що сталося зі мною тоді

Мене плювали на шкільному подвір’ї, а потім знущалися

Але я відбивався і показав їм межі

Я не дозволю, щоб це сталося зі мною, скільки б вас не було

А після школи мене чекали

Пішли на мене з п’ятнадцятьма людьми і вдарили

Після цього я пакував кожен сам

І навчив їх, що ти точно не повинен так зі мною робити

У нас на шкірі є шрами, нас називають потворними

І кожен удар кулаком у живіт, чоловіче, я не забуваю

Чи то уві сні уві сні, чи в реальності

Хлопче, я не забув сльозу, краплю крові

Він був шкільним диваком, у якого взагалі не було друзів

І на кожній перерві були хіти від одних і тих самих десяти людей

Поранили, плювали, били ногами, штовхали об стіну

А я стояв, як повний ідіот, сміявся і плював на нього

Занадто молодий, щоб зрозуміти, що з ним роблять

Занадто дурний, щоб визнати, що ти приставив своє життя до стіни

Забруднити лайном гордість двох батьків

І так, до сьогоднішнього дня я соромлюсь кожного удару по грудях

І він впав у депресію, коли став старшим

Почав колоти собі коричневі речі, мусив красти і став бездомним

Можливо, він міг би добре прожити з будинком і човном

Але він помер своєю смертю від наркотиків у середині 20-х років, абсолютно один

У нас на шкірі є шрами, нас називають потворними

І кожен удар кулаком у живіт, чоловіче, я не забуваю

Чи то уві сні уві сні, чи в реальності

Хлопче, я не забув сльозу, краплю крові