Mihin Mennä - Royal Family, Koo-S

Katon miettivin silmin tätä pientä paikkaa

Jossa päiväst toiseen mä vietän aikaa

En kiellä lainkaan, et johtuuks se meitsist

Et talon vaarallisin asia on leipäveitsi

No, tän sopan meikä keitti

Siks koitan ponnistella, en heitä reikää seiniin

Tiedän, ettei oo aika viel heittää veivii

Ku kolot menneisyydest pitäs peittää ensiks

Juoksen valoo kohti, mut tunneli on pitkä

Vaik sinne pääsis, ei elämä sen kummempi oo sitkään

On toivoo paremmast, näit mustelmii jo riittää

Vaik kestän iskut, ni kuitenki oon sillä mielel

Et kosk on aika lähtee?

Ku aina vaivaa, et toi taivas painaa päälle

Tälle tuskalle tahtoisin antaa kasvot

Koitan olla toimimatta vastaan tahtoo

Elämäs kaks pakkoo ja toinen niist on tehty

Ne on syntymä ja kuolema, en toiseen voi perehtyy

Siks katon eteenpäin, mut jumalauta

Miks ylemmäks pääseminen menee mudan kautta?

Matka jatkuu, mä tiedän mihin

Sinne kaikki mennään, toisil tie on pisin

Toisil lyhyt, voisit kysyy

Hiljaa itteltäs: «Mihin mennään?»

Mesta mis mä elän, kutsun huudiks taikka getoks

Siel missä niitä on, siin on suuri aikaero

Puhun synkästi olkoon coolii taikka pelkoo

Puheet suurii vaikka kerrot märist unist vailla selkoo

En kaihda keinoi kunnes korviin laitan peiton

Niinku pikkulaps, ei peiton alla lainkaan peikkoi

Ja samal nään tän tumman tulevaisuuden

Välähdyksenomaisena pois unes haihtuu ne

Synkät tunteet, vaik lopulta taas paisuu ne

Vaihtuen kyyniseks oloks aina maistuen

Yhtä kylmält ja sitkeeltä ku eilen

Ei tipu kyynel, sillä vaikka kuinka itkeekään, ni ei mee

Ykskään murhe pois rinnan päältä

Viina huuhtoo huolet, kuuntele rintaääntä

Katkee pinna päästä, ku illat mättää

Ei vara venettä kaada, mut on liikaa tässä

Matka jatkuu, mä tiedän mihin

Sinne kaikki mennään, toisil tie on pisin

Toisil lyhyt, voisit kysyy

Hiljaa itteltäs: «Mihin mennään?»

Jossain määrin toivon, että päiviltä mut pistäsit

Ku kokoajan tuntuu, etten sais yhtään mistään kii

Ruoka ei maistu, juomaa menee senkin edestä

Katon peilin silmiin, kas kummaa, nekin verestää

On kehis enemmän ku karma ja henki

Se viinapiru huutaa, et mä tankkaan sut hengilt

Omatunto ravistelee, mä skarppaan ku kerkiin

Mutta parempi puoli persoonast ei varmaan tuu messiin

Joten vuoristorata jatkaa laskuu

Mut jossain tulee raja paljonko paskaa mahtuu

Tän vaunun ja noitten kylmien kiskojen väliin

Kunnes suistun raiteilt ja viel kiskoen käsil

Sit hätäjarrut, mut se on jo liian myöhästä

Filmi silmien ohi ja pieni pieni pää pyörällä

Ihmettelen tätä pehmeen valkosta paikkaa

Tajuun heti kaiken ku katson teit alas

Matka jatkuu, mä tiedän mihin

Sinne kaikki mennään, toisil tie on pisin

Toisil lyhyt, voisit kysyy

Hiljaa itteltäs: «Mihin mennään?»

(Na-na naa-naa na-na na-naa

Na-na naa-na naa-na, na-na naa-na naa-na

Na-na na-naa na-na na-naa, naa-na naa-na-naa

Na-na naa-na)

Matka jatkuu, mä tiedän mihin

Sinne kaikki mennään, toisil tie on pisin

Toisil lyhyt, voisit kysyy

Hiljaa itteltäs: «Mihin mennään?»

Дах цього маленького місця з самими вдумливими очима

З дня на день проводжу час

Я зовсім не заперечую, що це не через нас

Найнебезпечніша річ у вашому будинку — хлібний ніж

Ну, ось де ми готуємо

Тому я намагаюся докласти зусиль, я не кидаю дірку в стіни

Я знаю, що ще не час кидатися

Порожнини минулого слід прикрити в першу чергу

Я біжу до світла, але тунель довгий

Навіть якщо ви туди потрапите, життя не гірше

Є надії на краще, бачиш, синців достатньо

Хоча я витримую потрясіння, мені все одно хочеться

Ви не встигаєте піти?

Ку завжди біда, ти не приніс небо тиснути

Я хотів би дати обличчя цьому болю

Я намагаюся не діяти проти волі

У житті є два примусу, і одне з них виконано

Вони народження і смерть, я не можу познайомитися з іншим

Тому дах вперед, але підвіска

Чому підйом вище проходить крізь бруд?

Подорож продовжується, я знаю куди

Туди всі йдуть, іншим дорога найдовша

Інакше коротко, можна запитати

Тихо: «Куди ми йдемо?»

З того, чим я живу, я називаю це криком чи гетто

Там, де є, велика різниця в часі

Я говорю похмуро, прохолодно чи злякано

Промови посилюються, навіть коли ви розповідаєте мокрий сон без пояснень

Я не цураюся засобів, доки не накину на вуха ковдру

Як малюк, зовсім не тролінг під ковдрою

І водночас я бачу темне майбутнє

Як проблиск із сну випаровує їх

Похмурі почуття, хоча з часом їх знову набухають

Переходить у цинічне почуття, завжди куштуючи

Так само холодно і живуче вчора

Ніяких сліз, бо як би ми не плачемо, вони не плачуть

Ніяких турбот від грудей

Лікер змиває турботи, прислухайтеся до своїх грудей

Розриває поверхню голови, коли вечорами гниє

Не шкодуйте, щоб човен розбився, але тут занадто багато

Подорож продовжується, я знаю куди

Туди всі йдуть, іншим дорога найдовша

Інакше коротко, можна запитати

Тихо: «Куди ми йдемо?»

Певною мірою, я сподіваюся, ви пропустили ці дні

Якийсь час я відчуваю, що нічого не можу отримати з цього

Їжа несмачна, напій теж йде попереду

На погляд дзеркала на даху, як не дивно, вони теж кровоточать

Існує більше, ніж Карма і Дух

Той горілчаний крик кричить, що я не заправлюся

Совість тремтить, я гострий

Але краща половина особистості, ймовірно, не прийде на ярмарок

Тому американські гірки продовжують занепадати

Але десь буде межа кількості лайна

Сьогодні між вагоном і тими холодними рейками

Поки я не зійшов з колії і все одно не потягну за руку

Сядьте на екстрене гальмування, але вже пізно

Плівка повз очі і маленьку голівку на велосипеді

Цікаво про цю м’яку білу пляму

Я відразу розумію, що все, що я дивлюся на тебе, зробив знизу

Подорож продовжується, я знаю куди

Туди всі йдуть, іншим дорога найдовша

Інакше коротко, можна запитати

Тихо: «Куди ми йдемо?»

(На-на-на-на-на-на-на)

На-на наа-на наа-на, на-на наа-на наа-на

На-на на-на на-на на-на, на-на на-на-на

на-на-на-на)

Подорож продовжується, я знаю куди

Туди всі йдуть, іншим дорога найдовша

Інакше коротко, можна запитати

Тихо: «Куди ми йдемо?»