Метелик - Rosava

Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба — хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку,

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.