Пусть будет - Roos

Наушники в уши, кепку до бровей.

В тридцаху чувствую себя только бодрей.

Тут Джа освободился от проблем и оков.

Прыгнув в кроссы, щелкнул дверью и был таков.

Простой музон, которому грош цена,

Простые слова от северного пацана.

Тратим силы и время, что бы в итоге затем

Раздать это, не попросив ничего взамен.

Да, такой вот банальный расклад.

На старом тазе, но щемлюсь в левый крайний ряд.

Я очень упрямый, так мне говорят,

И я пройду этот level и щелкну главаря.

Бульон с названием «Жизнь» все так же кипит.

Засыпаю, будни в текста потом кладу на бит.

Я давно нашел свой жизненный родник,

И вся эта движуха нас роднит.

Припев:

Пусть будет, как будет, за десяток лет

Все эти песни для меня как автопортрет.

Отрезок пути, что уже прожит

Возврату и обмену не подлежит.

Как ребенок играть со словами,

Что бы скрасить свое существование.

Имея даже высшее образование,

Запомнил только что-то типа «Выбор за вами».

Не мне учить морали и порядку

Тех, кто держит слово, как айфон держит зарядку.

Но от руки, тянет на стаю ловких.

Ищи меня не в ресторане, а в столовой.

И пока бокалы по спортивным клубам,

Я в мясо, но не наркотой, а силовыми убран.

Полон любви к провинции, хоть и выбрал урбан.

Холоден к модным тусам и размалеванным курвам.

Отношусь с уважением тем, кто делу предан,

Тем кто остается собой при этом.

Не вижу никакого смысла верить приметам,

Наушники в уши, в небо как ракета.

Это о цели, к которой надо идти,

И никто тебе не запретит.

Где-то за поворотом нас удача ждет.

Кепку до бровей, прыгнул в кроссы и вперед.

Припев:

Пусть будет, как будет, за десяток лет

Все эти песни для меня как автопортрет.

Отрезок пути, что уже прожит

Возврату и обмену не подлежит.

Навушники в вуха, кепку добрів.

У тридцятьому відчуваю себе тільки бадьорий.

Тут Джа звільнився від проблем і оків.

Стрибнувши в кроси, клацнув дверима і був такий.

Простий музон, якому гріш ціна,

Прості слова від Північного пацана.

Витрачаємо сили і час, що би в результаті потім

Роздати це, не попросивши нічого натомість.

Так, такий ось банальний розклад.

На старому тазі, але щемлюся в лівий крайній ряд.

Я дуже впертий, так мені кажуть,

І я пройду цей level і клацну ватажка.

Бульйон із назвою «Життя» все так само кипить.

Засинаю, будні в тексті потім кладу на біт.

Я давно знайшов своє життєве джерело,

І вся ця движуха нас ріднить.

Приспів:

Нехай буде, як буде, за десять років

Усі ці пісні для мене як автопортрет.

Відрізок шляху, що вже прожить

Поверненню та обміну не підлягає.

Як дитина грати зі словами,

Що б скрасити своє існування.

Маючи навіть вищу освіту,

Запам'ятав тільки щось на кшталт «Вибір за вами».

Не мені вчити моралі і порядку

Тих, хто тримає слово як айфон тримає зарядку.

Але від руки, тягне на зграю спритних.

Шукай мене не в ресторані, а в їдальні.

І поки келихи по спортивних клубах,

Я в м'ясо, але не наркотою, а силовими прибраний.

Сповнений любові до провінції, хоч і вибрав урбан.

Холодний до модних тусів і розмальованих курв.

Відношуся з повагою тим, хто справі відданий,

Тим, хто залишається собою при цьому.

Не бачу жодного сенсу вірити прикметам,

Навушники в вуха, в небо як ракета.

Це про мету, до якої треба йти,

І ніхто тобі не заборонить.

Десь за поворотом на нас удача чекає.

Кепку до брів, стрибнув у кроси і вперед.

Приспів:

Нехай буде, як буде, за десять років

Усі ці пісні для мене як автопортрет.

Відрізок шляху, що вже прожить

Поверненню та обміну не підлягає.