Москва-Нева - Ромарио

Припев:

У твоей Москвы и его Невы

Стало общее, что-то, наверное, вы.

Ты светла он хмур, в споре двух культур

Он опять за поребрик, а ты за бордюр.

Ты не видела белых ночей и сторон Петрограда

Он не знает хитровских дворов и Булгаковских мест.

Он не сможет тебя никогда проводить до парадной.

Да и ты не узнаешь, какой в его доме подъезд.

Припев:

Но у твоей Москвы и его Невы

Стало общее, что-то, наверное, вы.

Ты светла он хмур, в споре двух культур

Он опять за паребрик, а ты за бардюр.

Ты услышишь как нежно звучит Мариинская арфа.

Он увидит иного Малевича в светлых тонах.

Ты привыкнешь зимой согреваться Зенитовским шарфом,

Он пройдёт по дворцовой в твоих красно-белых штанах.

Припев.

Ведь у твоей Москвы и его Невы

Стало общее, что-то, наверное, вы.

Ты светла он хмур, в споре двух культур

Он опять за паребрик, а ты за бардюр.

У твоей Москвы и его Невы

Стало общее, что-то.

У твоей Москвы и его Невы

Стало общее, что-то.

Конечно-же вы!

Приспів:

У твоєї Москви і його Неви

Стало спільне, щось, мабуть, ви.

Ти світла він похмурий, у суперечці двох культур

Він знову за поребрик, а ти за бордюр.

Ти не бачила білих ночей і сторін Петрограда

Він не знає хитрівських дворів і Булгаковських місць.

Він не може тебе ніколи проводити до парадної.

Так і ти не дізнаєшся, який у його будинку під'їзд.

Приспів:

Але твоєї Москви і його Неви

Стало спільне, щось, мабуть, ви.

Ти світла він похмурий, у суперечці двох культур

Він знову за паребрик, а ти за бардюр.

Ти почуєш як ніжно звучить Маріїнська арфа.

Він побачить іншого Малевича в світлих тонах.

Ти звикнеш взимку зігріватися Зенітовським шарфом,

Він пройде по палацовій у твоїх червоно-білих штанях.

Приспів.

Адже у твоєї Москви і його Неви

Стало спільне, щось, мабуть, ви.

Ти світла він похмурий, у суперечці двох культур

Він знову за паребрик, а ти за бардюр.

У твоєї Москви і його Неви

Стало спільне щось.

У твоєї Москви і його Неви

Стало спільне щось.

Звичайно ж ви!