Зачем - Роман Пименов

Жду тебя, каждый час, каждый миг

И в сотый раз

За тобой улетаю.

Ты одно мне скажи.

Как мне без тебя прожить,

увы, я не знаю

Стань попутным ветром.

Стань открытым небом.

Слезинкой, в каплях дождя.

И где я бы не был.

Я обернусь рассветом.

И вновь увижу тебя.

Зачем мне этот жалкий мир

Если тебя рядом нет.

Зачем мне песни и стихи

Если они не о тебе.

Скажи зачем?

И в чём же смысл?

Ведь лишь в тебе, вся моя жизнь.

Шепчет день, шепчет ночь,

шепчет ветер за спиной.

Мне твоё имя.

Вновь ищу, я тебя

в пустоте бескрайнего дождя.

Или в знойной пустыне.

Стань попутным ветром.

Стань открытым небом.

Слезинкой, в каплях дождя.

И где я бы не был.

Я обернусь рассветом.

И вновь увижу тебя.

Зачем мне этот жалкий мир

Если тебя рядом нет.

Зачем мне песни и стихи

Если они не о тебе.

Скажи зачем?

И в чём же смысл?

Ведь лишь в тебе, вся моя жизнь.

Чекаю тебе, кожну годину, кожну мить

І в сотий раз

За тобою відлітаю.

Ти тільки мені скажи.

Як мені без тебе прожити,

на жаль, я не знаю

Стань попутним вітром.

Стань просто неба.

Сльозою, в краплях дощу.

І де я би не був.

Я обернуся світанком.

І знову побачу тебе.

Навіщо мені цей жалюгідний світ

Якщо тебе поряд немає.

Навіщо мені пісні та вірші

Якщо вони не про тебе.

Скажи навіщо?

І в чому ж сенс?

Адже лише в тебе, все моє життя.

Шепче день, шепоче ніч,

шепоче вітер за спиною.

Мені твоє ім'я.

Знову шукаю, я тебе

у порожнечі безмежного дощу.

Або в спекотній пустелі.

Стань попутним вітром.

Стань просто неба.

Сльозою, в краплях дощу.

І де я би не був.

Я обернуся світанком.

І знову побачу тебе.

Навіщо мені цей жалюгідний світ

Якщо тебе поряд немає.

Навіщо мені пісні та вірші

Якщо вони не про тебе.

Скажи навіщо?

І в чому ж сенс?

Адже лише в тебе, все моє життя.