Algodão Doce - Roke

Diz-me o instinto que um amor extinto

Vira algodão ou então labirinto

Eu minto quando digo: «Não te gramo»

Este coração de pedra perde peso se te chamo

Nega tudo o que eu transmito, tanto fogo como água

P’a quê ser doutro mundo se é p’a ser de novo nada?

Eu nunca senti frio na verdade

Porque tu nunca saíste do outro lado da geada

Para quê jurar chama?

Se o pensamento é gelo e a nossa pele escama

O maior pesadelo nem é drama

A cova onde durmo guarda os sonhos de catana, insano…

Insónias põem-se em fila indiana

Memórias dão-me vida momentânea

Mas máquinas do tempo são inúteis

Se é para viver p’a sempre sob condição humana

Quem dera que o chão não fosse duro

E fosse meu delírio ouvir gritos no escuro

Bizarro… Fazer bruços no fumo

É boiar sem destino e voar sem descuido, claro

Trocam-se olhares não maus-olhados

Se 'tamos a ver fantasmas me’mo com os olhos selados

Saudades?

Algumas são ciúmes

Algumas semelhantes a tortura ou seis bagos

Que estrago, que estrilho, que história…

O nosso estilo sujo não é tratado como escória

Інстинкт підказує мені, що згасла любов

Це стає ватою або лабіринтом

Я брешу, коли кажу: «ти мені не подобаєшся»

Це кам'яне серце втрачає вагу, якщо я подзвоню тобі

Заперечуй усе, що я передаю, і вогонь, і воду

Навіщо бути з іншого світу, якщо знову бути нічим?

Я насправді ніколи не відчував холоду

Бо ти ніколи не залишав по той бік морозу

Навіщо лаятися полум'ям?

Якщо думка - це лід і наша шкіра лущиться

Найбільший кошмар – це навіть не драма

Печера, де я сплю, зберігає сни катани, божевільної...

Страждаючі безсонням вишикуються в індійський файл

Спогади дають мені миттєве життя

Але машини часу марні

Якщо ви хочете жити вічно в умовах людини

Хотілося б, щоб підлога не була твердою

І якби це було моє марення — чути крики в темряві

Дивно... Плавання брасом у диму

Звичайно, це пливе без пункту призначення і летить без обережності

Не злими поглядами обмінюються

Якщо ми бачимо привидів із заплющеними очима

Туга?

деякі заздрять

Деякі схожі на тортури або шість ягід

Який крах, який крах, яка історія…

До нашого брудного стилю не ставляться як до покидьків