Rakkaus On Lumivalkoinen - Robin Packalen

Tuon aamukahvin vuoteeseen, avaan verhot huoneeseen

Valo tarttuu joka ilmeeseen ja sä hymyilet.

Kyllä sul on lupa olla väsyny, lujempaa kuin moni muu sä oot eläny

Enemmän antanu ku pitäny, sitä itse tiedä et.

Ketä kiität kun katsot ilmaan, ylöspäin kädet ristissä hiljaa.

En haluis antaa sun nukahtaa kun lumi peittää maan.

Niin pienen hetken rakkaus on lumivalkoinen

On puhdas niinkuin hanki helmikuisten aamujen.

Oi kumpa joskus kauemmin sen loisto kestää vois

Vvaan illan tullen katoaa ja tummuu aina pois.

Vielä hetkeks tuun sun viereen ja peitän kyyneleet.

Vielä pienet valonkaistaleet loistaa sun kasvoilta.

Katsot ilmaan, ylöspäin kädet ristissä hiljaa.

On niin kaunista ulkona, kun lumi peittää maan.

Niin pienen hetken rakkaus on lumivalkoinen

On puhdas niinkuin hanki helmikuisten aamujen.

Oi kumpa joskus kauemmin sen loisto kestää vois

Vaan illan tullen katoaa ja tummuu aina pois.

Niin pienen hetken rakkaus on lumivalkoinen

On puhdas niinkuin hanki helmikuisten aamujen.

Oi kumpa joskus kauemmin sen loisto kestää vois

Vaan illan tullen katoaa ja tummuu aina pois.

На тому ранковому кавовому ліжку я відкриваю штори в кімнаті

Світло ловить кожен погляд, і ти посміхаєшся.

Так, тобі дозволено бути втомленим, сильнішим, ніж багато хто жив

Ви не знаєте більше, ви не знаєте.

Кому ви дякуєте, дивлячись на повітря, мовчки піднявши руки.

Я б не дозволив сонцю заснути, коли сніг вкриває землю.

Любов такої маленької миті білосніжна

Лютневим ранком тут чисто.

О, як би інколи його пишність не тривала довше

Коли настає вечір, він завжди зникає і темніє.

На мить я буду біля сонця і залиюсь сльозами.

Навіть маленькі смужки світла сяють від сонячного обличчя.

Ти дивишся на повітря, тихо схрестивши руки.

На вулиці так красиво, коли сніг вкриває землю.

Любов такої маленької миті білосніжна

Лютневим ранком тут чисто.

О, як би інколи його пишність не тривала довше

Але коли настає вечір, він завжди зникає і темніє.

Любов такої маленької миті білосніжна

Лютневим ранком тут чисто.

О, як би інколи його пишність не тривала довше

Але коли настає вечір, він завжди зникає і темніє.