Resumo - Roberto Carlos

Qual folha que vaga sem rumo e sem vida

No espaço perdida sou eu a vagar

Qual chuva correndo nos olhos do tempo

Nos mares crescendo sou eu a chorar

Qual sombra da noite de um céu nevoento

Que canta tristeza sou eu a cantar

Qual mente que vai aos pés do infinito

Gritando, gritando, sou eu esse grito

Eu sou o consumo de um sol sem calor

Enfim sou resumo do riso e da dor

Eu colho a tristeza em forma de flor

Na paz da certeza onde canta o amor

Qual sombra da noite de um céu nevoento

Que canta tristeza sou eu a cantar

Qual mente que vai aos pés do infinito

Gritando, gritando, sou eu esse grito

Qual sombra da noite de um céu nevoento

Que canta tristeza sou eu a cantar

Qual mente que vai aos pés do infinito

Gritando, gritando, sou eu esse grito

Qual folha que vaga, sem rumo e sem vida

No espaço perdida sou eu a vagar

Qual chuva correndo nos olhos do tempo

Nos mares crescendo sou a chorar

Qual sombra da noite de um céu nevoento

Que canta tristeza sou eu a cantar

Qual mente que vai aos pés do infinito

Gritando, gritando, sou eu esse grito

Який листок, що блукає безцільно і безживно

У втраченому просторі я блукаю

Який дощ біжить в очах часу

У морях, що піднімаються, це я плачу

Яка нічна тінь туманного неба

Хто співає смуток, я співаю

Який розум йде до ніг нескінченності

Кричу, кричу, це я кричу

Я – споживання сонця без тепла

Нарешті, я є підсумком сміху та болю

Я збираю смуток у вигляді квітки

У спокої певності, де любов співає

Яка нічна тінь туманного неба

Хто співає смуток, я співаю

Який розум йде до ніг нескінченності

Кричу, кричу, це я кричу

Яка нічна тінь туманного неба

Хто співає смуток, я співаю

Який розум йде до ніг нескінченності

Кричу, кричу, це я кричу

Який листочок блукає, безцільно і безживно

У втраченому просторі я блукаю

Який дощ біжить в очах часу

У зростаючих морях я плачу

Яка нічна тінь туманного неба

Хто співає смуток, я співаю

Який розум йде до ніг нескінченності

Кричу, кричу, це я кричу