Unfound Door - River Whyless

I have finally weighed your heavy tongue

And I can finally say I’m running love

I never want to be whole

I’ll hoe this garden malleable

When the greenery’s gone to seed

I pull the dry earth clean and free

So I wouldn’t want to get too close to me

I have finally weighed your heavy tongue

And I can finally say I’m running love

I heard about a secret field

Way in the woods up on the hills

I hiked for three damn years

Shouted into our broken ears

Climbed high in a tree

And found that field not there

So I climbed back down in a blossom of self-defeat

I never want to be a hole

I drove by the church it looked warm

That glass was glowing red

My heart was high up in my chest

I need community

I need to finally believe in me

Am I ready?

I’m not ready

My hands are steady on the wheel…

Я нарешті зважив твій важкий язик

І нарешті я можу сказати, що я керую любов’ю

Я ніколи не хочу бути цілим

Я розкопаю цей сад податливим

Коли зелень розсіється

Я витягаю суху землю начисто й вільно

Тому я не хотів би наближатися до мене

Я нарешті зважив твій важкий язик

І нарешті я можу сказати, що я керую любов’ю

Я чув про таємне поле

Дорога в лісі на пагорбах

Я ходив у похід протягом трьох чортових років

Кричав нам у розбиті вуха

Заліз високо на дерево

І не знайшов того поля

Тож я злізла назад у розквіті самопоразки

Я ніколи не хочу бути дірою

Я проїхав повз церкви, виглядало тепло

Це скло світилося червоним

Моє серце було високо в моїх грудях

Мені потрібна спільнота

Мені потрібно нарешті повірити в себе

Чи готовий я?

Я не готовий

Мої руки тримаються на кермі…