Of Misery and the Final Hope - Riul Doamnei

I’ve travelled so far away from home

Where I left my life denied

With a white spelled dream

Which fades to night

As the past sins into morninglight

I’ve tried so hard every way to call

Myself back to life

In the warmest lust where tight will falls

As grey ash over

Fire-eaten skies

Of misery and the final hope

Now hear me screaming loud

Dyers!

Sinners!

Chanting prayers

There waits the crowd

Standing at sunset

A pilgrimage of lepers to the sanctuary vault

An ordinary story

Of misery and the final hope

Now hear them screaming loud

By the bleeding of my feet

Arms and lips I bow myself to thee

Over charity and grace you master here

On a raw stone walk on my knees

To kiss prodigious skin

Now hear them crying out

They offer their soul for misery

And the final hope

Over charity and grace I worship here

Я їздив так далеко від дому

Там, де я залишив, моє життя заперечено

З білою сном

Який зникає в ніч

Як минуле грішить у ранкове світло

Я так намагався зателефонувати

Я повернувся до життя

У найтеплішій пожадливості, де падає туга воля

Як сірий попіл

З’їдене вогнем небо

Про нещастя та останню надію

Тепер почуйте, як я голосно кричу

Фарбувальники!

Грішники!

Співання молитов

Там чекає натовп

Стоячи на заході сонця

Паломництво прокажених до склепіння святилища

Звичайна історія

Про нещастя та останню надію

Тепер почуйте, як вони голосно кричать

Через кровотечу моїх ніг

Руки й губи я вклоняюся тобі

Над милосердям і благодаттю ви пануєте тут

По сирому каменю на колінах

Щоб цілувати чудову шкіру

Тепер почуйте, як вони кричать

Вони жертвують свою душу за нещастя

І остання надія

Над милосердям і благодаттю я поклоняюся тут