Pandora -

Cedar grains cling to woven skin upon walls I know frail truths feed borrowed

dreams grown cold

And from here I beg release and hope

I hope

Breathing through these lines

Innocence lost among the torment of grace within the storm

Seeking darkness in the dawn

While the emptiness divides every purpose with the light

I fade, I fade

Without a key, without a sound

Without a chance to hold the light

It reaches in between the seams

To tease the madness and the grief

To curse the walls, to cure the need

To curse the damned who damn the need

The need to know what lies beyond, beyond the walls

Turn the key (turn the key…)

And set free

This I swear

It’s not enough for me to die alone

Uproot these veins that fail to bleed

So I will know and I will still believe we’re better

Than these lies that we have learned to breathe

Breathing I step beyond the past and let it go

Зерна кедра чіпляються за ткану шкіру на стінах Я знаю тендітні істини кормити позиченими

сни охололи

І звідси я благаю звільнення та сподіваюся

Я сподіваюсь

Дихання через ці рядки

Невинність, втрачена серед мук благодаті в бурі

Шукаючи темряви на світанку

Тоді як порожнеча розділяє кожну мету зі світлом

Я в’яну, згасаю

Без клавіші, без звуку

Без можливості утримати світло

Він доходить поміж швами

Щоб дражнити божевілля й горе

Щоб проклинати стіни, вилікувати потребу

Щоб прокляти проклятих, хто проклятий потребу

Потреба знати, що лежить за межами, за стінами

Повернути ключ (повернути ключ...)

І звільнити

Це я присягаю

Мені недостатньо померти одному

Вирвіть ці вени, які не кровоточать

Тож я знатиму й буду вірити, що ми краще

Чим ця брехня, що ми навчилися дихати

Дихаючи, я виходжу за межі минулого і відпускаю його