Silent Homecoming - Ringo Starr

Patiently she stares down the runway

Today’s the day that he is coming home

Seems like he’s been gone a lifetime

And a lifetime is a long time to be gone

But there are songs that need singing

And there are things that must be done

There are thoughts that still need thinking

And there are wars that must be won

He was just a boy when they sent for him

And overnight turned him into a man

Proudly he had served his country

In a war he didn’t seem to understand

The flag still waves, his war is over

He’ll never have to kill again

And as she waits, she thinks it over

Is winning worth the prize we pay to win?

Her thoughts keep wandering to his childhood

When all his hand grenades were merely toys

And «war» was just a game that he was playing

With plastic guns like other little boys

And every day when play was over

He’d put his little toys away

And she’d be standing, waiting for him

The way she’s waiting here today

As the plane stops she starts thinking

Will he still look the way he did before?

Or will his eyes reflect the pain of killing

Like most young men when they come home from war?

These last few minutes seem like hours

She tries her best not to cry

But there’s that hearse filled up with flowers

Did he really have to die?

No, no, no, no

Вона терпляче дивиться на злітну смугу

Сьогодні день, коли він повернеться додому

Здається, його не було на все життя

І життя — це довго

Але є пісні, які потрібно співати

І є речі, які потрібно зробити

Є думки, які ще потребують роздумів

І є війни, які потрібно виграти

Він був ще хлопчиком, коли за ним послали

І за одну ніч перетворив його на людину

З гордістю він служив своїй країні

На війні він, здається, не розумів

Прапор досі майорить, його війна закінчилася

Йому більше ніколи не доведеться вбивати

І поки вона чекає, вона обмірковує це

Чи вартує виграш того призу, який ми платимо, щоб виграти?

Її думки продовжують блукати до його дитинства

Коли всі його ручні гранати були лише іграшками

А «війна» була просто грою, в яку він грав

З пластиковими пістолетами, як інші маленькі хлопчики

І кожного дня, коли гра закінчувалася

Він прибрав свої маленькі іграшки

І вона стояла б, чекаючи на нього

Так, як вона чекає тут сьогодні

Коли літак зупиняється, вона починає думати

Чи буде він виглядати так, як раніше?

Або в його очах відображатимуться біль від вбивства

Як більшість молодих чоловіків, коли повертаються з війни?

Ці останні хвилини здаються годинами

Вона намагається не плакати

Але є катафалк, заповнений квітами

Чи справді йому довелося померти?

Ні, ні, ні, ні