Азия - Ринат Сафин

АЗИЯ

Под солнцем палящем и знойным,

С востока знакомой тропой.

Уверен в себе шел мальчонка,

Мотив напевая родной.

Изумрудные равнины, реки и луга.

Навсегда ты в моем сердце азия моя.

Далеко мы друг от друга, очень далеко,

И тебя забыть мне нелегко.

Все дальше уходит и дальше,

Родной край оставленный им.

Ему был рад каждый чайханщик,

Который встречался в пути.

А ветер задорно и звонко,

На песню ему отвечал.

Как будто желая вдогонку,

По дому что б он не скучал.

АЗІЯ

Під сонцем палючим і спекотним,

З сходу знайомою стежкою.

Впевнений у собі йшов хлопчик,

Мотив співаючи рідний.

Смарагдові рівнини, річки та луги.

Назавжди ти в моєму серці азія моя.

Далеко ми один від одного, дуже далеко,

І тебе забути мені нелегко.

Все далі йде й далі,

Рідний край залишений ним.

Йому був радий кожен чайханник,

Котрий зустрічався в дорогі.

А вітер задерикувато і дзвінко,

На пісню йому відповідав.

Ніби бажаючи навздогін,

За те, що він не нудьгував.