Le petit prince -

J’ai bien compris qu’ici aussi tout se joue à peu de chose

Que je compose une vie de rêve au rytme de ma prose

Qu’importe les tendances et les paillettes de leur costume

J'écrirai mes passions et mes souffrances jusqu'à l’arthrose

Et si pour ça aussi je devrai prendre une paire de gant

Je boxerai ces mots jusqu'à c’qu’ils plient sous l’poid d’ma plume

Pour toutes ces nuits passèes au coin d’une feuille au clair de lune

Portait par mes amis pierrots soutenu comme une enclume

Et si la vie veut faire de moi

Un petit prince perdu

Dans le dessin de l’homme

Aux allures d’un enfant

Qu’on égart dans les près

Sans savoir dèssiner

Jamais j’n’oubli d’ou je viens

Jamais j’n’oubli qui je suis

J’ai passè l'âge depuis longtemps

De jouer avec le feu

Le chemin porte peu quand le nounou va si bien

Qu’allons nous faire ensemble je penses que l’enjeu vaut la chandelle

Et que dans l’incendi d’la vie je n’suis qu’une ètincelle

Portant mon p’tit fardeau apportant l’eau à mon moulin

Espèrant que vos èmissaires apprècieront ces lettres

Teintèes de l’amertume d’un p’tit tèrrien au quotidien

J’ai plus 20 ans depuis longtemps crois en mon baromêtre

Et si la vie veut faire de moi

Un petit prince perdu

Dans le dessin de l’homme

Aux allures d’un enfant

Qu’on ègart dans les près

Sans avoir dessiner

Jamais j’n’oubli d’ou je viens

Jamais j’n’oubli qui je suis

Mais qui construit ces murs cette forteresse entre nous deux

J’ai peur que le hasard n’es rien a voir dans ce p’tit jeu

La gloire la rèussite je te la laisse si tu le veut

Elle ne represente rien qu’une illusion d’une vie meilleure

Je construirai ma route en attendant mon soleil bleu

Certaines valeurs ne brillent jamais dans les yeux d’un aveugle

Si l’artifice s’approche de trop je lui mettrai le feu

Qu’importe les consèquences depuis tout p’tit j’en ai fais l’voeu

Et si la vie veut faire de moi

Un petit prince perdu

Dans le dessin de l’homme

Aux allures d’un enfants

Qu’on ègart dans les près

Sans savoir dessiner

Jamais j’n’oubli d’ou je viens

Jamais j’n’oubli qui je suis

Я зрозумів, що і тут все розігрується за мало

Що я складаю життя мрії в ритмі моєї прози

Незалежно від тенденцій і блискіток їх костюма

Я напишу свої пристрасті і свої страждання до артрозу

І якщо для цього теж треба взяти пару рукавичок

Я буду ящикувати ці слова, поки вони не згинуться під вагою мого пера

За всі ці ночі, проведені на кутку місячного листя

Несуть мої друзі-п’єро, підтримувані, як ковадло

І якщо життя хоче мене змусити

Загублений маленький принц

На малюнку людини

Як дитина

Що ми програємо найближчим часом

Не вміючи малювати

Я ніколи не забуваю, звідки я родом

Я ніколи не забуваю, хто я

Я давно пройшов вік

Грати з вогнем

Доріжка мало приносить, коли няні так добре

Що ми збираємося робити разом, я думаю, що це варте зусиль

І що в вогні життя я лише іскра

Несу свій маленький тягар, приносячи воду на мій млин

Сподіваємося, що ваші емісари оцінять ці листи

Щодня підфарбовується гіркотою маленького землянина

Мені за 20 і давно вірю в свій барометр

І якщо життя хоче мене змусити

Загублений маленький принц

На малюнку людини

Як дитина

Що ми програємо найближчим часом

без малювання

Я ніколи не забуваю, звідки я родом

Я ніколи не забуваю, хто я

Але хто будує ці стіни, цю фортецю між нами двома

Боюся, шанс не має нічого спільного з цією маленькою грою

Славу успіху я залишаю тобі, якщо ти цього хочеш

Вона представляє не що інше, як ілюзію кращого життя

Я побудую свою дорогу в очікуванні свого блакитного сонця

Деякі цінності ніколи не сяють в очах сліпого

Якщо артикул підійде занадто близько, я підпалю його

Якими б не були наслідки з дитинства, я загадав бажання

І якщо життя хоче мене змусити

Загублений маленький принц

На малюнку людини

Як дитина

Що ми програємо найближчим часом

Не вміючи малювати

Я ніколи не забуваю, звідки я родом

Я ніколи не забуваю, хто я