L'Indigné -

Alors mesdames et messieurs

Qu’attendons nous pour s’indigner

Qu’attendons nous pour nous faire vivre ces si belles vérités que l’on

chanterait en liberté

Seule l’addition de nos faiblesses feront la force de cette union

Nous sommes seuls rois de nos destins et si la France est notre royaume nous

reprendrons ce vieux château

J’ai fait le rêve d’une autre France

Qui serait le berceau de la tolérance

Comme un flambeau qu’on brandirait

Une terre nouvelle nourrit de chance, j’ai fait le rêve d’une autre France

Alors bien sur je comprend bien que certains cèdent à la panique

A force de crier au loup, à travers ce tube cathodique, j’entend ces chants pas

catholiques

Rendons utile toute cette colère pour qu’elle transforme nos quotidiens

Et que l’on s’aime, que l’on s’haïsse nous vivrons tous le même chemin que

d’autres appellent le 18 juin

(instrumental)

N’avons-nous pas bien d’autres rêves que les cauchemardas qu’on nous propose

Pour cette France emprisonnée dans ces mouvements par son arthrose et qui

fracture le grand changement

En petits pas anecdotiques qui font le bonheur des fanatiques

De cette malade république gelant ces mots à cœur perdu dans une goutte dans

l’océan

En espérant qu’un vase m’entende (?), nous savons tous que ce pays peut être

de loin la plus belle rose mais asséchée par nos tourments Elle finira par se

faner

(Merci à Faustine pour cettes paroles)

Отже, пані та панове

Чого ми чекаємо, щоб обуритися

Чого ми чекаємо, щоб змусити нас жити цими прекрасними істинами

співав би на волі

Тільки додавання наших слабкостей зробить міцність цього союзу

Ми єдині королі наших доль, і якщо Франція є нашим королівством, ми

повернути цей старий замок

Я мріяв про іншу Францію

Хто був би колискою толерантності

Як смолоскип піднятий

Нова земля живиться удачею, я мріяв про іншу Францію

Тому я, звичайно, розумію, що деякі піддаються паніці

Під крик вовка, через цю електронно-променеву трубку я не чую цих пісень

католиків

Давайте зробимо весь цей гнів корисним, щоб він змінив наше повсякденне життя

І чи любимо ми один одного, чи ненавидимо один одного, ми всі проживемо так само, як

інші дзвонять 18 червня

(інструментальний)

Хіба у нас не багато інших снів, крім кошмарів, які нам пропонують

За це Франція ув'язнена в цих рухах своїм остеоартрозом і який

перелом велика зміна

Маленькими анекдотичними кроками, які роблять фанатиків щасливими

Про цю хвору республіку заморожують ці сердечні слова в краплі

океан

Сподіваючись, що слиз мене почує (?), ми всі знаємо, що ця країна може бути

безперечно найкрасивіша троянда, але висохла нашими муками. Вона закінчиться

в'янути

(Дякую Фаустині за ці слова)