Někdy ztracený - Revolta

Člověk, tak mi upřímně pověz,

jakou má to lidstvo zlou pověst.

Jestli má vůbec cenu přes tu všechnu bolest

přát si, aby lidské existenci nebyl konec.

A seru na to, že nám prej kontrolujou mysl,

hledat všechnu vinu u těch nahoře nedává smysl.

Když vidím s obuškem těžkooděnce,

jak bije do hlavy demonstranta s kytkou v ruce.

Když vidím, jak naši politici

serou na budoucnost lidu, mají v píči krizi.

Jsou to zločinci, co okrádají stát do dna,

někdy mám chuť stát se sniperem a začít jednat.

Ilumináti, pyramida, démoni, bankéři,

mají možná prostředky, jak ovládat naší

mysl, tělo, duší a vědomí,

ale koho vinit ze ztráty soucitu a svědomí?

Jak vysvětlit, že se člověk staví, jak ovce do řady,

že kopne člověka před klubem do hlavy.

Pro příklady zla nemusíme chodit daleko,

spousta z nás je tak zlá, že by dokázala ledacos.

Být bohem, tak nás dávno opustím,

být přírodou, tak nás dávnou odsoudím,

být zvířetem, tak nás ze srdce nenávidím,

být člověkem se svědomím, tak se konci lidstva nedivím.

Posloucháš moje slova, cítíš moji hudbu.

Ptám se, taky někdy kolem sebe cítíš humus?

Taky někdy přemýšlíš, že lidstvo je jen virus?

A že člověk není špatný, jen náš vymyšlený mýtus?

Někdy mě napadá, že konec začíná

a moje svědomí nic nenamítá.

Taky si tak znechucený z lidí?

Zařvi ááá!

Že máš chuť se sebrat a utéct navždy, ááá!

Někam do přírody, někam do hor,

do světa, kde ještě neexistuje motor.

Daleko od systému a všech lidí,

někdy prostě mojí duši tohle všechno chybí.

Někdy, někdy už prostě nevidím smysl,

budím se zpocený a neovládám mysl.

Někdy, někdy je ten pocit tak silný,

že se cítím tak slabý a ztracený.

Чоловіче, скажи мені чесно

яка погана репутація людства.

Якщо це взагалі варте болю

бажаючи, щоб людське існування не закінчилося.

І чорт, вони хочуть контролювати наші розуми,

шукати всю провину на тих, хто вище, не має сенсу.

Коли я бачу дубинку в важкому одягу,

як він б'є протестувальника по голові з квіткою в руці.

Коли я бачу наших політиків

вони дивляться на майбутнє людей, вони в кризі.

Це злочинці, які грабують державу до дна,

іноді мені хочеться стати снайпером і почати діяти.

Ілюмінати, піраміди, демони, банкіри,

вони можуть мати засоби контролювати наші

розум, тіло, душа і свідомість,

але кого звинувачувати у втраті співчуття і совісті?

Як пояснити, що чоловік стоїть, як вівця в ряд,

що він б'є людину ногою в голову перед клубом.

Нам не треба далеко ходити за прикладами зла,

багато з нас настільки погані, що вони можуть зробити багато.

Щоб бути богом, я покину нас давно,

будь природою, тож я давно нас засуджу,

бути твариною, тому я ненавиджу нас від усього серця,

бути людиною совісті, тому я не дивуюся кінця людства.

Ти слухаєш мої слова, ти відчуваєш мою музику.

Питаю, чи відчуваєте ви коли-небудь навколо себе гумус?

Ви коли-небудь думали, що людство - це просто вірус?

І той чоловік не поганий, просто наш уявний міф?

Іноді мені здається, що кінець починається

і моя совість не має заперечень.

Тобі теж така огида до людей?

Кричи, ааа!

Що тобі хочеться назавжди підхопитися й тікати, аааааа!

Десь у природі, десь у горах,

у світ, де ще немає двигуна.

Далеко від системи і всіх людей

іноді моя душа просто сумує за всім цим.

Іноді, іноді я просто більше не бачу сенсу,

Я прокидаюся спітнілим і не контролюю свій розум.

Іноді, іноді почуття таке сильне,

що я відчуваю себе таким слабким і втраченим.